Бабизм

сект. вчення і соц.-політ. рух, що виникли в Ірані в 40-50-х рр. 19 ст. Засновник Б. Алі Мохамед за прізвіськом Баб (араб. – “ворота”) проповідував близьке пришестя Махді (месія у мусульман-шиїтів) і замість Корану та шаріату виклав своє бачення релігії в книзі “Беян” (араб. – “Одкровення”). Б. пропагував скасування приватної власності, створення держави, де всі […]

Бабій Михайло

Михайло Бабій к.філос.н., провідний науковий співробітник Сфера наукових інтересів: соціологія релігії, правологія релігії, філософсько-правові та релігієзнавчі аспекти свободи совісті, свободи релігії і толерантності; проблеми державно-конфесійних відносин; функціональність релігії, релігійний фактор у суспільно-політичному бутті людей. Наукові здобутки: хоч і відноситься до релігієзнавців старшого покоління, але його характеризує завжди сучасність наукового мислення й оцінок релігійних процесів як […]

Баптизм

(від грецьк. baptizo – занурювати, хрестити у воді) – протестантський напрямок, що виник внаслідок розвитку пуританізму. На поч. 17 ст. в Англії незалежно один від одного виникають два різновиди Б. В 1609 англійські індепенденти, які переселилися в Амстердам і в 1611 повернулися назад, утворили общину загальних баптистів, що поділяла погляди арміанців. Але цей різновид Б. […]

Баптизм в Україні

одна з найпоширеніших протестантських течій. Перші баптисти, які дотримувалися осібного (партикулярного) баптизму, були окрещені на р.Інгул в 1864 в Єлизаветградському повіті Херсонської губернії з числа німецьких поселенців. У 1867 в селах Карлівка і Любомирка того ж повіту ними були організовані перші баптистські громади. Виникненню баптистських громад у Таврійський губернії передувала діяльність в селах Ново-Василівка та […]

Баранович Лазар

(1620-1693) – православний церковний діяч, письменник. На поч. 40-х 17 ст. – наставник Київської колегії, з 1650 – ректор, ігумен Братського училищного монастиря. З 1657 – чернігівський єпископ з осідком у Новгород-Сіверському. Певний час був місцеблюстителем київської митрополичої кафедри. Проводив складну і не завжди послідовну політику збереження незалежної православної церкви в Україні. Організував нові монастирі, […]

Барт Карл

(1886-1968) – швейцар. богослов, засновник “діалектичної теології”. В основу теолог. концепції Б. покладено ідею абсолютної трансцендентності Бога, що унеможливлює поєднання божественного одкровення і людського пізнання. Б. Вбачав сутність христ. в поверненні до традицій М.Лютера і Ж.Кальвіна, в реалізації на практиці принципів христ. етики в поведінці людини. Характерними для поглядів Б. є відмова від реліг. модернізму, […]

Бауер Бруно

(1809-1992) – нім. філософ і богослов, прихильник молодогегельянства. Дав більш радикальну, ніж Штраус, критику Євангелій. Заперечував історич. реальність Ісуса Христа та вірогідність Євангелій. Відкидаючи гегелівську абсолютну ідею, проголосив абсолютним самосвідомість. Рушієм історії вважав самосвідомість “критичних осіб”. Його праці: “Критика Євангелія від Іоана” (1840), “Критика синоптичних Євангелій” (1840-1841). Глушак Анатолій

Бгакті-йога

(санскр.) – в індуїзмі віддане служіння, що дає змогу встановити зв`язок із Бхагаваном, як це пояснюють Веди; безкорислива відданість Господу. Людина, яка усвідомила, що вона є найдрібніша духовна частинка (атма), і зрозуміла, що Верховний Господь, Крішна, є вищим об”єктом любові, джерелом творіння, найкращим другом кожної живої істоти й володарем матеріального й духовного світів, починає займатись […]

Беатифікація

(лат. beatus – блаженний і facio – роблю) – в катол. церкві – акт приєднання до лику блаженних. Б. вважається церквою “нижчим ступенем”, етапом в процесі підготовки канонізації. Б. складається з кількох етапів: висунення єпископом кандидата в блаженні; перевірки заслуг кандидата перед церквою (чудес, які здійснювалися за його участю); утвердження кандидата однією з ватиканських конгрегацій, […]

Show Buttons
Hide Buttons
Translate »