Заборони релігійні

приписи поведінки віруючим, відступи від яких пов’язані із покаранням надприродних сил. З.р. утверджують релігійні пріоритети, вводять життя віруючих в межі жростких регламентацій Більша частина З.р. (статеві, харчові, виробничі тощо) мають під собою біологічну або соціальну основу. Терещенко Юрій

Завіт

(давньо-євр. berit, грецьк. diateke – союз, угода) – поняття Біблії, яке означає сакральний союз Бога з людством. За Біблією, початок З. – перебування перших людей у раю. Розірваний внаслідок гріхопадіння, З. відновлювався через праотців та пророків Ноя, Авраама, Мойсея; богообраним народом проголошувалися євреї. Проте через людську гріховність цей З. не був досконалим. Тому Бог через […]

Загальні (генеральні) баптисти

менша за чисельністю послідовників течія в баптизмі. Перша громада З.б. виникла на початку 17 ст. в Англії. З.б. у своєму вченні спираються на сформульоване голандським реформатором 17 ст. Я.Армінієм поняття про свободу волі (через це З.б. ще було названо баптистами свободної волі). Згідно поглядів З.б., Христос своєю мученицькою смертю спокутував гріхи всіх людей, а не […]

Зак`ят

податок на майно та прибуток, що встановлений шаріатом і вважається одним з обов`язків кожного мусульманина. Призначений для “очищення” користування майном і отриманим прибутком. Розподіляється серед найбідніших під час релігійних свят. Збирається раз на рік у певний строк і у певному розмірі. Лубський Володимир

Закон

поняття бібл. богослов’я, під яким розуміється: а) сукупність релігійних, моральних та юридичних настанов, що містяться у П’ятикнижжі (особл. у “Десяти заповідях”, та “Синайському законодавстві”); б) П’ятикнижжя Мойсея в цілому як найдавніше джерело іуд. та христ. традиції; в) увесь Старий Завіт порівняно з Новим (дихотомія “закону” і “Благодаті”, популярна серед христ. богословів, починаючи з ап.Павла). Головащенко […]

Закон “Про свободу совісті та релігійні організації”

основний правовий документ, який визначає право громадян України на свободу совісті, правові гарантії і можливості його реалізації, а також регулює в Україні відносини держави і релігійних об’єднань. З. прийнятий Верховною Радою України 23 квітня 1991. Він визначив обов’язки держави щодо релігійних організацій і останніх – перед державою і суспільством. В Україні церква відокремлена від держави. […]

Закон Божий

обов’язкова дисципліна у початкових і середніх навчальних закладах царської Росії. Викладався З.Б. священослужителем, який виховував учнів в дусі православ’я. Складовими частинами З.Б. були катехизис, церковні молитви, священна історія, основи богослужіння тощо. Після відділення відповідними декретами радянської влади школи від церкви викладання З.Б. у загальноосвітніх закладах було відмінено. Сучасні спроби декого з політич., церков., освітян. діячів […]

Замовляння

текст магічного характеру, основою якого є віра в чудодійну силу слова як засобу впливу на вищі духовні сили. Слово З. – науковий термін, самі ж знахарі, чаклуни, ворожбити вважають З. молитвами (давніше – “слово”). З. належить до найархаїчнішого шару духовної культури народу як сакральні тексти язичницької віри. Значна частина З. нині втратила свою релігійну цінність […]

Замойський Синод

представницький уніатський Собор, скликаний за дозволом папи Клементія ХІ митрополитом Русько-католицької Церкви Л.Кішкою і проведений 1720 в Замості (Холмщина) під егідою Апостольського нунція в Польщі Є.Грімальді. У З.С., крім митрополита, брали участь сім єпископів (зі Львова, Луцька, Перемишля, Пінська, Пскова, Смоленська, Холма), протоархімандрит з 10 архімандритами, більшість настоятелів монастирів, 129 священиків і 2 представники Львівської […]

Заповіді релігійні

віроповчальні приписи, ритуальні, моральні, санітарно-гігієнічні, поведінські норми, які містяться у священних книгах різних релігій. З.р. поділяються на обов’язкові приписи та заборони; норми, які відображають певний рівень розвитку суспільства, соціальної моралі, виробничих відносин, несуть в собі залишки первісних реліг. вірувань (“не робіть собі надрізів”); нарешті, такі, що мають універсальний етичний характер (“не вбивай”, “люби ближнього свого”). […]

Запорізької Січі православна церква

інституалізована релігійність запорізьких козаків. З.С.п.ц. мала ряд особливостей в організації та підпорядкуванні, відправленні культу, здійсненні обрядів, своєрідну ієрархію святих та ін. Появу першої церкви в Січі вчені відносять до 70-х 16 ст., але форми прояву організованого культу козаків мали місце значно раніше. В 16-18 ст. на території Запорізьких Вольностей існувало не менше 47 церков (підрахунки […]

Show Buttons
Hide Buttons
Translate »