Шабуот

іуд. свято на честь дарування Богом євр. народу Тори. Попередником Ш. було аграрне “свято жнив”. У Біблії згадується “свято жнив” (Вих 23.16), “день перших плодів” (Чис 28.26). Ш. відзначається 6 сивана, на 50-й день після першого дня Пасхи (звідси укр. назва “п’ятидесятниця”). Оскільки, як стверджує Талмуд, 6 сивана Бог дав Мойсею заповіді на Синаї, то […]

Шайтан

в мусульманській міфології: сатана, біс (див. Ібліс); категорія невіруючих в Аллаха духів-джинів, що підпорядковані Іблісу. Лубський Володимир

Шак’ямуні

(санскр. досл. “мудрець (з племені) Шак’я”) – він же Будда, він же Сіддхартха Гаутама. З тчк. зору будд. міфології, він був останнім земним буддою, який проповідував дхарму. Ш. як засновник буддизму – реальна історична особа, яка жила в Півн. Індії. Є деякі розбіжності в датах його життя і смерті (560-480, 566-476, 563-473 до н.е.). В […]

Шакті

(санскр. – сила, енергія) – в індуїзмі – жіноча, творча енергетична першооснова, сила. Богиня Сарасваті вважається за Ш. бога Брахми, богиня Лакшмі – за Ш. бога Вішну. Шактизм, шанування Ш., найбільшого розвитку набув у шиваїзмі, одному з основних напрямів індуїзму, де Ш. персоніфіковано з одним із втілень бога Шиви (Порваті, Дурга, Калі, Ума та інших). […]

Шаманство

(від евенк. шаман, саман – знахар) – первісна форма релігії, що грунтується на вірі у можливість спілкування людини з духом. Особливо поширене у народів Півн.Азії (бурятів, хантів, мансі, чукчів та ін.). Ш. характеризує широке коло анімістичних уявлень (переважно віра в злих духів), наявність служителів культу, здатних приводити себе в екстатичний стан і виступати нібито в […]

Шамбала

(Шамбхала) – назва міфічної країни. Вчення про Ш. займає важливе місце в тантрийському буддизмі, зокрема в калачакрі, в текстах якої (“Калачакра-тантра”) подано її докладний опис. Пророцтва про шамбалійську війну, яку буде вести один з царів Ш. проти єретиків, є складовою частиною есхатології ламаїзму. В теософії та “Агні-йозі” Ш. – символ центру, з якого Великі Душі […]

Шаріат

(від араб. шаріа – вірний шлях до мети) – комплекс юридичних норм, принципів та правил поведінки, релігійного життя та вчинків мусульманина, дотримання яких є угодним Аллаху. Ш. вважається божим законом, доведеним до людей через Коран та хадиси. Лубський Володимир

Шаян Володимир

(1908-1974) – український філософ, санскритолог, вчений-публіцист, ініціатор та організатор руху за відновлення віри стародавніх українців – язичництва. Народився у Львові, закінчив місцевий університет. В 1934 під час перебування в Карпатах відчув необхідність відродження давньоукраїн. віри в Лицарському Ордені. В 1943 організовує “Орден Лицарів Бога-Сонця”, який був релігійно-політичною фундацією. Автор численних праць, присвячених цій темі, основна […]

Шевченко Тарас Григорович

(1814-1861) – геніальний український поет, оцінка світоглядних орієнтацій якого донедавна була надто суперечливою. При цьому часто не враховувалася художня форма освоєння світу Ш., неоднозначність його поглядів протягом недовгого життя. Між тим Ш. вважав себе “бездоганним християнином”, розглядав релігію як “святу велику справу” для людини. Вживаючи слово “Бог” у різних метафорічних значеннях, поет в той же […]

Шейх

(від араб. шаха – досл. “старець”) – 1) в новий і новітній час – титул голови племені в Аравії; 2) почесна назва визначних богословів, керівників ісламських громад. Лубський Володимир

Шелер Макс Фердинанд

(1874 – 1928) – оригінальний німецький філософ, соціолог і психолог. Один з основоположників філос. антропології, феноменологічної аксіології і соціології знання. Освіту отримав в Берліні та Йєні, де вивчав психологію, медицину, філософію і соціологію. Викладав в ун-тах Кьольна і Франкфурта. Творчість Ш. неможливо втиснуты у вузькі рамки якогось спільного філос. знаменника. Становленню поглядів його сприяли дві […]

Show Buttons
Hide Buttons
Translate »