Єва

(староєвр. Хава – та, що дає життя) – згідно Біблії, перша жінка на Землі, прамати людства, створена Богом на 6-й день його творіння з ребра Адама і приведена йому як дружина. За непослух Бог вигнав Є. разом з Адамом із раю і засудив їх. Є. за свій гріх мала “в болях … народжувати дітей”, а […]

Євангелізація

(від грецьк. euangelion – блага вість) – термін, що використовується для позначення процесу навернення народів або окремих осіб у християнство. Теоретич. обгрунтування Є. церква знаходить у заповіті Христа своїм учням: “Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи” (Мт 28, 19). Завдання Є. катол. і протест. течії вирішують за допомогою інструменту місіонерів, покликаних пропагувати християнство і […]

Євангелізм

риса, якою позначається специфіка первісного християнства в його чистій євангельській моралі і не обмеженій рамками земного практицизму вірі. Сприяла оформленню універсально-євангельської тардиції в християнстві в період його перетворення на державну релігію і протистоянню месіансько-цезаропапістському тлмаченю останнього, особливо під час поширення християнських ідей і цінностей серед язичників. Одна з основних особливостей християнства в Київській Русі 9-12 […]

Євангелісти

1) так іменують авторів Євангелій. Авторство каноніч. Євангелій приписують Матфею та Іоану, які, згідно церковного переказу, були апостолами, тобто учнями Ісуса Христа, Марку і Луці, які були ближніми учнями ап.Петра і Павла. Авторами апокрифічних Євангелій були Петро, Фома, Пилип, Марія, Яків та ін.; 2) подеколи так називають близьку до баптизму протестантську течію євангельських християн. Колодний […]

Євангелічні церкви

так називають лютеранські церкви або ж об’єднання різних протест. церков, головну роль в яких відіграє лютеранство. Колодний Анатолій

Євангелія

(від грецьк. euangelion – блага вість, благовістування) – ранньохристиян. твори, які оповідають про життя Ісуса Христа, розкривають зміст його вчення. Вірогідно, що спочатку були записані “речення Ісуса” (логії), які утримували окремі висловлювання, що приписували засновнику нової релігії. На їх основі пізніше створено більш розгорнуті оповіді про викупну смерть і воскресіння Ісуса, що дістали назву Є. […]

Євангельські християни

близька до баптизму протестант. течія, яка поширилася в Росії у другій пол. 19 ст. під назвою редстокистів (від імені відомого протест. проповідника з Англії лорда Г.Редстока, який прибув у 1874 за запрошенням вільнодумних аристократів, невдоволених позицією офіційного православ’я, до Петербургу). Є.х. мали своїх прихильників переважно в аристократич. колах. Після того, як секту очолив відставний полковник […]

Євангельські християни-баптисти

(ЄХБ) – церква, що виникла в Радянському Союзі після об’єднання в 1944 баптистів з євангелістами і приєднання до цього союзу в 1945 частини християн євангельської віри (п’ятидесятників). В 1945 до ЄХБ примкнули також дарбісти (Закарпаття), а в 1947 євангельські християни в дусі апостолів, деякі інші євангельські деномінації. В 1963 до ЄХБ приєдналися братські меноніти. Друкованим […]

Євреї за Ісуса

організаційно оформлена частина поширеного в багатьох країнах Європи, Америки, зокрема в Ізраїлі, Росії, Україні, руху, який несе в єврейське середовище вчення про те, що Ісус, або Ієшуа, як це звучить єврейською мовою, є проголошеним Старим Завітом Месією. Послідовники течії розглядають себе як частину єврейської спільноти, визнають свою належність водночас і до іудеїв, і до християн. […]

Євсевій Кесарійський

(між 260 та 265 – 338/339) – римський церковний письменник, історик, єпископ Кесарії Палестинської (від 311). В історичних дослідженнях спирався на досягнення античної наукової думки. “Церковна історія” Є.К. хронологічно охоплює період від виникнення християнства до 324, поряд із фантастичними сюжетами містить цінний фактологічний матеріал. У панегірику Є.К. “Житіє імператора Костянтина” апологетизується союз церкви з державою. […]

Євхалогіон

(від грецьк. ейхе – молитва) – богослужбова книга, що в Грецькій Церкві поєднувала Требник і Служебник. У практиці Правосл. Церкви Європи – синонім Требника, тобто книги з докладним описом чину священнодіяння та молитвослов’я переважно для здійснення таїнств. Залежно від обсягу молитвословій є великий, малий і додатковий. Біленко Тетяна

Show Buttons
Hide Buttons
Translate »