(грецьк. kanon – “правило, зразок”) – зібрання бібл. книг, священних для ідеїв та християн. Старозавітна частина К.б., з 39 кн. у христ. та 22-24 кн. в іудеїв, склалася протягом 1 тисячол. до н.е., новозавітна частина з 27 кн. – протягом 1-2 ст. н.е. Проте давні христ. версії Старого Завіту (Септуагінта, Вульгата) містили т. зв. неканонічні книги (див.Апокрифи). Тому Старий Завіт правосл. Біблії включає 50 кн.; 11 неканонічних вважаються “душекорисними”. Католики на Тридентському соборі (1546) канонізували увесь текст Вульгати з 45 кн. Старого Завіту. Більшість протестантів користуються лише канонічними книгами. Головащенко Сергій
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.