Аріанство

одна з течій у христ. 4-6 ст., родоначальником якої був єгипетський священик з міста Александрії Арій (пом. в 336). А. звинувачувало офіційну церкву у визнанні двобожжя і виступало проти її вчення про єдиносущність бога-отця і бога-сина (Христа), вважаючи, що останній за своїми божественними атрибутами стоїть нижче бога-отця, який лише один є вічним і нествореним, тоді як син божий був створений ним з нічого. Христос, за уявленнями Арія та його послідовників, відрізняється від людини тільки тим, що його наділено більш високими достоїнствами, Богом же він став завдяки співучасті свого творця і власному прагненню до блага і досконалості. Тим самим відкидався основоположний християнський постулат – ідея боголюдини. А. являло собою раціоналістичну спробу подолати суперечність між старозавітним монотеїзмом і церковним догматом про Христа як Бога. Воно двічі зисуджувалося Вселенськими церковними соборами (в 325 і 381) як єресь, але знайшло прихильників не лише в Єгипті, й за його межами. У період Реформації його ідеї були сприйняті рядом протестанських сект, зокрема, у видозміненій формі віддзеркалилися в ученні соцініан. А. існувало й на Україні в срд. 17 ст. Філоненко Микола