Аскетизм релігійний

(від грецьк. askesis – вправа, подвиг) – концепція і певний спосіб життя, що передбачають добровільну відмову від життєвих благ та задоволень, які хоча християнством і не забороняються, але утримання від яких вважається за богоугодну справу. Досягнення христ. ідеалу А.р. вбачає на шляху безшлюбності, посту, молитви, послуху, стримання тілесних прагнень тощо. А.р. практикується у широкому діапазоні – від поміркованих до крайніх форм. Поширеною серед вітчизняного чернецтва є аскеза духовно-внутрішнього характеру. А.р. властивий не лише христ., а й ряду ін. релігій. Основоположники християнського аскетизму – Антоній Великий, Павло Фівейський, Пахомій Великий та ін. Вивченням і обгрунтуванням аскетичних принципів займається аскетичне богослов’я (аскетика). Климов Валерій