Августин Аврелій

(Augustinus, 354-430) – християн. теолог, філософ, один з отців церкви. Після тривалого періоду цілком “язичницького” життя у 387 приймає християнство, а від 395 стає єпископом Гіппона (Півн. Африка). Видатним є внесок А.А. в опрацювання християн. догматики. Він автор онтологічного доказу буття Бога, згідно якого Бог існує не лише у свідомості людей, але й у реальному бутті. У розробці теологічних основ християнства А.А. приділив увагу питанням про Трійцю, гріховність людини, милосердя і благодать, провидіння, спокуту, таїнства. А. розробив основи християн. філософії світової історії, в якій “земному граду” (грішному, язичницькому) протистоїть “Град Божий” (Церква Христа). А.А. боровся проти єресей – донатизму, пелагіанства, маніхейства та ін. Вважався беззаперечним авторитетом у галузі богослов’я та філософії за часів Середньовіччя. Його праці: “Про корисність віри”, “Сповідь” (бл.400), “Про Град Божий” (413-426), “Перегляд”, “Про прекрасне і придатне”, “Підручник, або про Віру, Надію і Любов”, “Про Трійцю”, “Проти академіків”, “Про блаженне життя”, “Про порядок”, “Монолог”, “Про навчання у християн. вірі необізнаних”, листи, послання, вірші. Кочан Наталія