Буковинська православна церква

окреме православне церковне об”єднання, яке в різні століття була підпорядкована різним патріархатам. Так, в 1156-1401 – окрема єпархія Галицької митрополії. З утворенням Молдавської держави стала спільною церквою українців і молдаван. після упадку Галицької митрополії 1401 – самостійна Сучавська митрополія з староукраїнською богослужбовою і діловою мовою. опікувалась підупалим православ’ям у Галичині, в 1630-1782 підпорядкована митрополитам в Яссах, які запровадили в богослужіння румунську мову. В 1782-1877 як Радівецька, пізніше Чернівецька єпархія була в юрисдикції карловацьких митрополитів (Сербія), у 1873-1921 -окрема митрополія Буковини з широкими автономними (фактично автокефальними) правами. Залякавши буковинців унією, ієрархи церкви сприяли відокремленню Буковини від Галичини. Ослаблене розділом, українське населення піддавалось насильницькій румунізації з боку семигородських і місцевих владик. Боротьба української інтелігенції і духовенства за рівні права в рідній церкві завершилась у 1918 утворенням вікарних єпископств для українців і румунів. В 1921-1940, 1940-1944 митрополія Буковини і Хотина стала складовою Румунського патріархату, базою румунського шовінізму і основним чинником асиміляції українців. З 1945 віруючі Чернівецько-Буковинської єпархії – в складі Москоського патріархату. На початок 1995 на Чернівеччині функціонували дві православні єпархії – УПЦ Московського Патріархату та УПЦ Київського Патріархату. При участі останньої в Чернівецькому ун-ті відкрито філософсько-богословський факультет. Є кілька десятків буковинських парафій в українській західній діаспорі. Гайковський Михайло