Дьюї Джон

(1859-1952) американський філософ, психолог, педагог, соціолог, релігієзнавець. Засновник чікагської школи прагматизму, яка діста назву “інструменталізм” та “гуманістичний натуралізм”. В галузі соціальної філософії Д. виступав з ліберальних позицій, захищаючи принципи індивідуалізму. Єдиною існуючою реальністю вважав досвід, який ототожнював з життям, включаючи в нього всі явища навколишнього світу і різноманітні стани індивіда. Релігія, за Д., є ідейною частиною досвіду, яка відбиває наявність у людини почуття страху перед незрозумілим їй світом. Користуючись нею, людина реалізує своє прагнення до повної, гармонії з Всесвітом, вона позбавляється від хибного відчуття відірваності від нього. Прагматична точка зору веде до визнання корисності і необхідності релігії як цінного надбання вселюдного досвіду. Його праці: “Школа і суспільство” (1899), “Демократія і освіта” (1922), “Реконструкція в філософії” (1920), “Логіка, теорія, дослідження” (1938), “Людські проблеми” (1946), “Спільна віра” (1934). Танчер Володимир