релігія, що виникла в Індії у 6 ст. до н.е. й існує досі там та в Шрі Ланці. Назва походить від імен Махавіра (“великий герой”) і Джіна (“переможець”), що були надані проповіднику Вардхаману – засновнику цієї релігії. За його вченням,він переміг карму сам і вказав шлях до спасіння віруючим. Той, хто поділяє вчення Д., може шляхом праведного життя звільнитись від сансари й досягнути нірвани, чого не дозволяв брахманізм і що наближує Д. до буддизму. Кодифікація канона Д. сталася лише через 9 століть після діяльності Вардхамана. А вже в 1 ст.н.е. Д. поділявся на два головні напрями: шветамбари (“одягнені в біле”) – вважають, що давні тексти втрачені і відмовляються від усіх спокус життя, і дігамбари (“одягнені повітрям”) – займаються встановленням втрачених текстів і їх канонізацією та впроваджують більш поміркований підхід у намаганні праведного життя. Міфологія Д. містить безліч богів, розподілених на класи і підкласи, але центральне місце у вченні Д. посідає визнання у світі двох споконвічних начал: духовного й тілесного. Животворне начало – душу мають усі предмети, але лише людина може подолати карму, що прив’язує душу до тіла. Колектив Релігієзнавчого Словника
"
А
Б
В
Г
Д
Е
Є
Ж
З
І
Й
К
Л
М
Н
О
П
Р
С
Т
У
Ф
Х
Ц
Ч
Ш
Щ
Ю
Я
No Comment
You can post first response comment.