Агіасма
(досл. “освячена”) – церковно-християнська назва води, що освячується напередодні свята православних та греко-католиків Богоявлення (Хрещення) Господнього – 6 (19) січня. Боруцький Степан
Агіографія
(від грецьк. hagios – святий і grapho – пишу) – різновид церковної літератури, життєписи (житія) святих. Вони поширені майже у всіх релігіях. Зокрема, християнська А. при складанні житій святих широко використовувала античну міфологію, біблійні оповіді, народні перекази. У вітчизняному православ’ї всі житія зведені у збірники трьох типів: “Четьї-Мінеї” (найбільший), “Прологи” (короткі житія), “Патерики”. В давньоруській […]
Read More...
Агні-йога
вчення про першооснови та принципи буття, будову макро-і мікрокосмосу, а також про цілі і завдання людства в процесі творчої еволюції Всесвіту, Вчення визнає Раму, Крішну, Мойсея, Орфея, Будду, Піфагора, Платона, Христа як Великих посвячених, покликаних повідомити людству ті знання, до рівня розуміння яких воно піднялось. Вважається, що Ж.е. – це найновіший Заповіт людству. Згідно Вчення, […]
Read More...
Агнець
ягня, первісток в отарі, що використовувався у різних народів для жертвопринесення. Поширений у християнському вжитку вираз “агнець божий” символізує євангельського Ісуса Христа, який своєю жертвенною смертю на хресті спокутував гріхи людей. Уявлення про А. сягає давніх тотемістичних уявлень, що утверджували віру в кровну спорідненість людини і тварин і своєрідно відбилися в сказаннях про Христа. В […]
Read More...
Аграрні культи
сукупність реліг.-магічних вірувань та обрядів, пов’язаних із землеробством й зорієнтованих на забезпечення і збереження врожаю шляхом звертання за допомогою до духів і богів. Зародки А.к. у формі аграрної магії були притаманні найбільш давнім землеробським народам, у яких домінувала імітативна (наслідувальна) магія. Найдавніший з комплексів А.к. – матріархатський – характеризує жіночий склад божеств, відсутність верстви жерців. […]