Антоній Печерський

(983-1073) – святий, преподобний, засновник Києво-Печерського монастиря. Родом з Любеча (нині – Чернігівської облясті). Чернець-аскет, родоначальник вітчизняного організованого чернецтва. З його ім’ям пов’язується реорганізація києворусьських монастирів на засадах суворих аскетичних традицій Святої гори (Афону). Внаслідок конфлікту з київським князем А.П. змушений був переховуватися у Чернігові, де заснував печерний монастир. Згодом повернувся до Києво-Печерського монастиря, де […]

Антропогенез

(від грец. anthropos – людина, genesis – походження) – обстоюваний дарвінізмом погляд на процес історико-еволюційного походження людини і розвитку її як суспільної істоти. Процес цей дарвінізм і сприйнявший його концепцію марксизм пов’язують нерозривно з формуванням і розвитком трудової діяльності людини, її свідомості і мови. Суспільно-трудова теорія А. поділяє період А. на 4 стадії: безпосередньо-антропоїдного предка […]

Антроподіцея

(від грецьк. anthropos – людина, dike – справедливість; букв. виправдання людини) – термін, яким позначається богословська і філософська проблема, що випливає з суперечності між ідеєю боговстановленості світопорядку і наявності у ньому дисгармонії і зла, відповідальність за які покладається на людину. Оскільки теодіцея виявляє свою внутрішню суперечливість, вона переходить в А. Багато сучасних теологів, зокр. православних, […]

Антропологія християнська

вчення про людину, осн. положення якого з”ясовуються в світлі христ. світоспоглядання. Зміст а.х. розкривається в наступних положеннях: Людина є істотою, створеною за образом і подобою Бога. В акті творення людині надана була свобода. Однак зловживаючи свободою, вона відпала від Бога. Як істота павша і гріховна, людина отримує від Бога благодать, яка відновлює її і спасає. […]

Антропопатизм

(від грецьк. anthropos – людина, pathos – пристрасть, потяг) – перенесення на тварин, рослини і явища навколишньої дійсності, властивостей людської психіки, “олюднення” зовнішньої природи. У традиційному релігієзнавстві часто розглядається як форма або відмітна риса релігійного світогляду. Але в А. ще відсутнє чітке уявлення про надприродне в його звичайному розумінні, його можна вважати початковим і найпростішим […]

Антропософія

(від грецьк. anthropos – людина і sophia – мудрість) – релігійно-містичне вчення, яке на місце Абсолюта, Бога ставить людину. Засновник – нім. філософ-містик Рудольф Штайнер. А. належить до низки оккультних наук. В змістовному відношенні багато спільного має з теософією. Як і теософія А. претендує на езотеричність відкритих нею істин і, відповідно, на можливість осягнення останніх […]

Антропоцентризм

(від грецьк. anthropos – людина і лат. Centrum – центр) – філос. принцип., згідно з яким людина є центром всесвіту і найвищою метою всіх подій, що відбуваються в світі. Як суттєвий елемент А. притаманний багатьом реліг.-філос. концепціям. Зокрема, О.Бердяєв саме христ-во розумів як поглиблений антропоцентризм). Сарапін Олександр


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_shtml/wp-includes/functions.php on line 4757

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_shtml/wp-includes/functions.php on line 4757