(лат. beatus – блаженний і facio – роблю) – в катол. церкві – акт приєднання до лику блаженних. Б. вважається церквою “нижчим ступенем”, етапом в процесі підготовки канонізації. Б. складається з кількох етапів: висунення єпископом кандидата в блаженні; перевірки заслуг кандидата перед церквою (чудес, які здійснювалися за його участю); утвердження кандидата однією з ватиканських конгрегацій, […]
члени реліг. громад, що виникли у Фландрії в 1170 в Брабанті і поширилися опісля в країни Центральної Європи. Б. були пов’язані з єретич. рухами амальрикан та лоллардів. У своїх уявленнях про Бога близькі до пантеїзму. Б. заперечували церковну і світську владу, проповідували бідність, спільність майна, безшлюбність, надавали допомогу хворим і стражденним. Взагалі Б. в реліг. […]
напрям у старообрядництві, що зародився наприкінці 17 ст. Назва викликана відмовою його послідовників від православних священиків і заміною їх виборними особами-наставниками, які здійснювали у безпопівських громадах управління і богослужбову практику. За вченням Б., кожний християнин може бути священиком і звершувати таїнства, кількість яких у більшості її груп обмежено двома – хрещенням і сповіддю. Невдовзі після […]
теологічна концепція лютеранського пастора і теоретика Дітріха Бонхофера (1906-1945), який переглядає основну тезу ортодоксального христ. про несумісність і протиставлення земного світу і потойбічного. За Б.х., релігія завжди була компенсацією слабкості світу, але тепер він “подорослішав” і потребує зосередити всі помисли й зусилля на реалізації любові до ближнього саме в земних умовах, де необхідно виявити громадянську […]
встановлена в ряді церков і сект заборона одружуватися духовенству і віруючим, одна з форм релігійного аскетизму. В деяких конфесіях Б. обов’язкова для монашествуючих (буддизм, християнство та ін.). У православній церкві забороняється повторно брати шлюб священикам. В католицизмі прийнята у вигляді догмата про целібат для всіх священнослужителів. Протестантизмом не визнається. Проповідь Б. була характерною для скопців, […]
(н. 1927) – амер. релігієзнавець, спеціалізується з проблем соціології релігії. Професор соціології Каліфорнійського ун-ту. Активно займався проблемами релігій Сходу (Китай, Японія). Базуючись на ідеях і методологічних засадах Парсонса, Б. розробив оригінальну схему еволюції релігії, вказавши на п”ять основних елементів цієї схеми, що відповідають певним етапам розвитку релігії, кожний з яких відрізняється від попереднього “ступенем диференціації […]
послідовники христ. чернечого ордену, заснованого в Монтекассіно (Італія) в 530 Бенедиктом Нурайським. Орден має жіночу гілку – бенедиктинок. Статут Б. вимагає від них суворої дисципліни і дотримання трьох обітів: постійного перебування в монастирі, утримання і послуху. Б. зіграли велику роль в місіонер. діяльності катол. церкви на слов’ян. землях і в Прибалтиці в 11-13 ст.ст. В […]
(н. 1929) – амер. соціолог релігії, один із видатних представників феноменологічного напряму соціології знань. Найбільш повно соціологічні релігієзнавчі проблеми викладені в книзі “Священна завіса” (1967), в якій на основі розробленого спільно з Т.Лукманом понятійного апарату він прагне показати взаємозв”язок між релігією і конструюванням людиною соціальної реальності. Значну увагу в працях Б. приділено проблемам секуляризації, осмислення […]