Вісаріон

(Сергій Тороп, 1931) – засновник Церкви Останнього Завіту, перші громади якої виникли в м.Мінусінську (Росія). До початку проповідництва маа декілька професій – міліціонера, тренера тощо. Нині проголошує себе посланцем Бога, Сином Божим, покликаним сповістити народові “останій завіт” від Отця. (Див. Церква Останнього Завіту). Новиченко Микола.

Віталізм

сукупність поглядів на природу живого, згідно яких є якась особлива, надприродна і непізнавана сила, що організовує і визначає якісні особливості живого (“життєва сила”, “ентілехія”, “нізус” та ін.). Вихідним принципом В. є абсолютизація якісної специфіки органічної природи, протиставлення її неживій, жорстке розмежування організуючої “життєвої сили” і соми (тіла), що нею скеровується. Зародки вчення В. в платонівській […]

Віталій з Дубна

український релігійний письменник та філософ. Про життя В. відомо дуже мало: він був ієромонахом Дубенського монастиря, а потім став його ігуменом. Його твір “Діоптра альбо зерцало и виражене живота людського на том свете…” вперше виданий у Єв’ю 1612. У цьому творі В. висловлює багато цікавих думок про сутність людини, шляхи її самовдосконалення, її місце у […]

Віфанія

таку назву обрала собі Львівська громада євангельських християн-баптистів після того, як вона відмовилася в часи перебудови в колишньому Союзі підпорядковуватися Всесоюзній Раді ЄХБ. Віфанівці і підтримують національне відродження України, своєю діяльність сприяють цьому. Колодний Анатолій

Віфлеєм

(староєвр. Bethlehem ), нині Бейт-Лахм – місто у давній Іудеї, в якому, за євангелістами, народився Ісус Христос. У християнській традиції В. є символом благовістя і спасіння, небесної надії і благочестя. З ним пов’язані євангельські оповіді про святе немовля в яслах, ангельський хор, віфлеємську зірку, поклоніння та дарунки волхвів тощо. Новиченко Микола

Вічність і час

форми відбиття тривалості та зміни усіх видів сущого та буття. Згідно зі Святим Письмом, вічність означає сукупність усього нашого часу, має своїми атрибутами первинність та незмінність, вона є атрибутом божественного буття. Час символізує послідовність подій, їх зміну, концентрує в собі суб’єктивні прояви тварного буття. За реліг. уявленнями, на відміну від інших видів сущого людина, існуючи […]

Вішну

(санскр.) – один з найголовнійших богів індуїстської міфології (поряд з Брахмою і Шивою). В інд. традиції ім’я В. тлумачиться як “той, що проникає у Все”, або всепроникаючий. Робиться також припущення про неіндоєвропейське походження цього імені: вважається, що образ В. ввібрав у себе елементи із доарійського субстрату. Згадки про В. вперше зустрічаються у ведичних текстах (зокрема […]

Віщуни

служителі язичн. культів (див. Волхви), які вміли передбачати майбутнє, складати своєрідні “гороскопи” для новонароджених. Пізніша назва – “віщі люди”. В. користувалися також писемними книгами, дошками, за якими ворожили про майбутнє: “Звіздочотець”, “Острологія”, “Сносудець”, “Волховник” та ін. До віщих людей належали кудесники та кощюнники, які виконували пісні-кощуни, подібні до кобзарських дум. Лозко Галина


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669