Вівтар

(від лат. altus – високий, аlta ara – підвищення) – у давніх народів Європи і Бл.Сходу перед їх християнізацією – жертовник у вигляді вогнища. У ранніх християн – стіл, за яким приготовлялося і відправлялося таїнство євхаристії. Східна підвищена частина храму, де відправляється богослужіння і священодійство. У правосл. храмах В. орієнтований на схід і відділений від […]

Відділення релігієзнавства Інституту філософії Національної Академії наук України

науковий підрозділ, утворений рішенням Президії Академії наук у червні 1991 з метою інтенсифікації релігієзнавчих досліджень в Україні. В структурі В.р. функціонує 3 відділи – філософії релігії, історії релігії і проблем реліг. процесів в Україні, 7 науково-дослідних груп – феноменології, етнології і політології релігії, українського християнства і пам”яток богословської думки України, проблем реліг. відносин і нетрадиційної […]

Відлучення від церкви

релігійна кара, що накладається на віруючих вищою церковною інстанцією (собор, синод та ін.) і полягає у виключенні їх із складу церкви. Практикується в православ’ї, католицизмі, іудаїзмі та ін. релігіях. В минулому В. від ц. широко використовувалося для придушення опору єретиків, вільнодумців, інших опозиційних елементів. Католицька церква, напр., в середні віки застосовувала цю кару не тільки […]

Відновлення

термін, вживаний в теології єднання для позначення таких життєвих орієнтацій, які мали на меті відвернення людей від стану занепаду та страждань і привернення їх до стану добра і єднання. В цьому сенсі Єднання означає відновлення єдності Бога і людини, відновлення порушених із-за гріхопадіння взаємин між ними. Це відновлення має йти шляхом гармонізації відносин релігії і […]

Відносини міжконфесійні

один з видів рел. відносин, які складаються між різними віросповіданнями, їх керівними (виконавчими) органами, об’єднаннями, установами і членами В.м. можуть бути відносинами солідарності, злагоди, взаємопорозуміння, толерантності і в такому випадку вони будуються по лінії координації, тобто взаємодії, по горизонталі, коли всі суб’єкти В.м. є рівними між собою. Проте нерідко В.м. набирають конфліктного характеру, супроводжуються нетерпимістю, […]

Відносини релігійні

одна з основних категорій соціології релігії, яка характеризує процес взаємозв’язку і взаємодії суб’єктів (віруючі, священнослужителі, реліг. організації та їх інститути) культової і позакультової діяльності та їхніх взаємин. В.р. – специфічний вид (форма) суспільних відносин. Структурно В.р. поділяють на культові, позакультові (внутрішньоцерковні, міжконфесійні). Культові В.р. складаються в процесі реліг. дій і мають “вертикальний” та “горизонтальний” аспекти […]

Відношення релігійне

взаємозалежність елементів, сторін релігійного феномена, в якій виявляються певні властивості цілого і особливості його складників. Основними В.р. є відображальне, виповнювальне і вірувальне. Відображальне В.р. полягає у створенні суб’єктом – людиною невільної діяльності – уявлень і переживань своєї включеності у неопановані ще сили природи і суспільства. На відміну від науки, яка покликана давати знання про об’єкт […]

Відокремлення церкви від держави

важливий конституційний демократичний принцип взаємовідносин держави і реліг. організацій, умова і гарантія свободи совісті. В.ц. від д. – це повна секуляризація державно-правових відносин, звільнення всіх сфер, що знаходяться у віданні держави, від регулятивно-санкціонуючої ролі релігії та церкви. В основі принципу В.ц. від д. – невтручання держави, її органів та інститутів, службових осіб у внутрішньоцерковні справи […]

Відокремлення школи від церкви

конституційно-правовий принцип, що стверджує світський характер державної системи освіти та виховання, незалежність її від реліг. організацій. У державних навчально-виховних закладах не дозволяється викладання будь-яких реліг. віровчень, активна участь священнослужителів у навчально-виховному процесі. В державних навчальних закладах може здійснюватись лише релігієзнавча освіта, без цільового формування певного ставлення до релігії. Реліг. навчання і виховання має здійснюватися приватно, […]

Відплата

1) згідно переконань віруючих – покарання за порушення реліг. заборон або нагорода за праведне життя; 2) соц.-етичн. реліг. концепція, заснована на цих віруваннях. У ранніх формах релігії В. найбільш чітко простежується в понятті “табу”, коли відплата за порушення культових заборон, згідно переконань первісних людей, мала невідворотньо наступити у земному житті. В розвинених релігіях основний акцент […]