Гізель Інокентій

(бл.1600-1683) – український церковний та громадський діяч, церковний письменник, історик. Народився в Прусії. Приїхавши в Київ, прийняв православ’я. З допомогою П.Могили здобув європейську освіту. Був учителем, ректором Київської колегії, ігуменом ряду українських православних монастирів. В 1656-1683 – архімандрит Києво-Печерської лаври. Прихильник Москви, Польщі, але, водночас, відстоював перед московським урядом церковну та національну автономію України. Г.І. […]

Газзан

караїмський священик. Мусив знати релігію, обряди, караїмську, тюркську мову, священну мову Старого Завіту. Газзана обирала громада й затверджувало Духовне Правління. Полканов Юрій

Галицька митрополія

митрополія утворена в 1301 у Галицько-Волинській державі після занепаду Києва і перенесення в 1299 митрополичого престолу до Володимира над Клязьмою. Засновниками Г.м. були князі Лев Данилович і його наступник Юрій Львович, вимога яких щодо утворення нової митрополії була задоволена константинопольським патріархом. До І.м. входило 6 єпархій: Галицька (митрополича), Володимирська, Перемиська, Луцька, Турівська (Пінська) та Холмська. […]

Галятовський Іоаникій

(?-1688) – український письменник та церковний діяч, проповідник та полеміст. Походить з Волині. Вихованець Київської колегії. Від 1650 – професор Києво-Могилянської колегії, 1659-69 – ректор колегії та ігумен Братського монастиря, 1669-88 – архімандрит Єлецького монастиря в Чернігові. Відомий полемічними творами, спрямованими як проти Риму, так і проти іновірців. Його праці: “Месія правдивий” (1669), “Стара церква” […]

Гандизм

реліг.-філософ. морально-етич. й сусп.-політич. вчення, яке дстало назву за іменем його засновника М.К.Ганді (1869-1948). Вихідним принципом філософ. концепції Г. є ідея божеств. реальності, яка ототожнюється з істиною. Ганді вважав, що істина – це не стільки гносеологічна, скільки реліг.-етична категорія. Її можна осягнути лише шляхом морального самовдосконалення, пошуку “істини в собі”. Метою “пошуків” людини є абсолютна […]

Гаутама

цим ім’ям називали в Давн. Індії декілька знатних родів. Частіше всього використовується як родове ім’я мандрівного проповідника з племені шак’їв царевича Сиддхартхі, який вважається засновником реліг.-філософ. вчення буддизму. Все життя Г. оповите легендами: від народження до смерті. На 30-му році життя він з метою збавити людство від страждань добровільно відмовився від радостей буття. Після “великого […]

Гахан

патріарх, виборний вищий духовний і світський глава караїмів. Очолював Таврійське й Одеське Караїмське Духовне Правління (м.Євпаторія), яке об’єднувало караїмські громади Російської імперії. Останній Г. – Хаджи Хан Шапшал (1873-1961) – визначний тюрколог, історик, дипломат, професор, доктор філософії, дійсн. член Краківської академії наук. Полканов Юрій

Гегель Георг Вільгельм Фрідріх

(1770 – 1831) – славнозвісний філософ, представник німецької класичної думки. Його творчість знаменує собою логічну завершеність і догматичну оформленість критичної філософії. Освіту отримав в Тюбінгенському ун-ті, вивчаючи теологію і філософію. Викладав різноманітні філософські дисципліни в Йєні, Гейдельберзі, Берліні. Головне в його філософії – тотожність мислення і буття, яка розкривається в процесі, в розвитку абс. ідеї. […]