Громадянської (цивільної) релігії концепція

теоретичне обгрунтування своєрідної, неінституалізованої реліг. єдності громадян тієї чи іншої країни незалежно від їхньої конфесійної приналежності. Ознаки Г., ц.р. – позацерковна релігійність, тенденції до приватизації реліг. життя, байдужість до традиційної церковної релігійності, реліг. сенкритизм. Г., ц.р. – поняття, введене в науковий обіг у релігієзнавстві американським соціологом реліг. Р.Беллом. Він обгрунтував наявність у США позаконфесійної Г., […]

Грузинська православна церква

одна з автокефальних православних церков. Організаційно оформилася в 4 ст., коли християнство було визнане державною релігією в центральній частині країни – Картлі. У 487 проголошено автокефалію Г.п.ц. Після приєднання Грузії до Росії увійшла до складу Руської православної церкви на правах екзархату (1811), в зв’язку з чим посаду глави Г.п.ц. – католикоса було скасовано, а грузинські […]

Грушевський Михайло

(1866-1934) – видатний україн. історик, громадський і політичний діяч. Г.М. був головою Наук. товариства ім.Т.Г. Шевченка (з 1897), головою Центральної Ради (1917-1918). В 1924 обраний академіком АН України. Вирісши, по суті, в духовному оточенні, перебуваючи тривалий час у полоні православного містицизму, ” гострої полоси релігійності”, він майже в тридцять років змінив свої світоглядні орієнтири, “вирвався […]

Гугеноти

(від німецьк. Eidgenossen – соратники) – прихильники кальвінізму у Франції в 16-18 ст. Г. рух, спрямований проти королівського централізму та засилля катол. церкви, об’єднував переважно представників молодої буржуазії, ремісників, а також частину дворянства Півд. та Півд.-Зах. Франції. Загострення боротьби між гугенотами та католиками почалося з 1559, коли під страхом смертної кари було заборонено гугенотське богослужіння. […]

Гуманізм християнський

сучасний різновид христ. антропології; зародився в кризових умовах сусп. дійсності кінця 19 ст. В основу діяльності покладає христ. моральні цінності, передусім любов, милосердя, вважаючи, що людина, створена Богом за його образом і подобою, не може бути упосліджена чи кривджена, бо тим самим робиться замах на Божу сутність. Серед богословів має місце неоднозначне ставлення до Г.х. […]

Гурдвар

сикхський храм, центр релігійного і взагалі громадського життя сикхів. В Г. відбуваються богослужіння, спільні трапези, святкові збори, політичні та військові зібрання тощо. Головний Г. – “Золотий храм” в м.Амрітсарі в штаті Пенджаб (Індія). Филипович Людмила

Гуру

(від санскр. guru – духовний наставник, вчитель) – 1) глава реліг. громади сикхів, першим з яких вважається засновник сикхізму інд. поет Нанак (1469-1539). Останній 10-й Г. Говінд Сингх (1666-1708) провів реформу сикхізму, передавши владу Г. сикхській військ.-реліг. організації хальсі; 2) засновники неоорієнталістських течій, рухів і культів, що поширилися в Європі та Америці в другій пол. […]

Гусити

учасники національно-визвольної боротьби в Чехії на чолі з Я.Гусом, які в І-й половині 15 ст. виступали проти засилля німецьких феодалів і католицької церкви. Соціальна неоднорідність зумовила розкол цього руху на помірковану бюргерсько-рицарську (чашники) і радикальну селянсько-плебейську (таборити) частини. Німецький імператор і папа Мартин У організували проти них п’ять хрестових походів, які повстанцями були героїчно відбиті, […]

Гяур

невірний з тчк. зору послідовників ісламу. Г. вважають усіх немусульман, а також мусульман, які впали у безвір’я, порушили основні закони ісламу і не каються в цьому. Лубський Володимир