Заповіді релігійні

віроповчальні приписи, ритуальні, моральні, санітарно-гігієнічні, поведінські норми, які містяться у священних книгах різних релігій. З.р. поділяються на обов’язкові приписи та заборони; норми, які відображають певний рівень розвитку суспільства, соціальної моралі, виробничих відносин, несуть в собі залишки первісних реліг. вірувань (“не робіть собі надрізів”); нарешті, такі, що мають універсальний етичний характер (“не вбивай”, “люби ближнього свого”). […]

Запорізької Січі православна церква

інституалізована релігійність запорізьких козаків. З.С.п.ц. мала ряд особливостей в організації та підпорядкуванні, відправленні культу, здійсненні обрядів, своєрідну ієрархію святих та ін. Появу першої церкви в Січі вчені відносять до 70-х 16 ст., але форми прояву організованого культу козаків мали місце значно раніше. В 16-18 ст. на території Запорізьких Вольностей існувало не менше 47 церков (підрахунки […]

Запровадження християнства на Русі

прийняття християнства наприкінці 10 ст. як державної релігії в Київській Русі, відоме також під назвою “хрещення Русі”. Церковно-богословська традиція висвітлює дану подію з позицій провіденціалізму, а саму християнізацію давньорусьських земель розглядає як короткочасний процес, пов’язаний, головним чином, з діяльністю київського князя Володимира Святославовича, який побажав утвердити “істинну віру”. Як свідчить історична наука, цей процес розпочався […]

Заратуштра

(авест., досл. “той, хто володіє верблюдами”). – іранський реліг. реформатор, засновник зороастризму. За реліг. традицією, жив “за 258 літ до Олександра Македонського”, тобто у 7-6 ст. до н.е., але останні дослідження вказують на ІІ пол. І тис. до н.е. Був сином Поурушеспи з роду Спітама. У тридцятилітньому віці осягнув істину, але зазнав переслідувань від місцевого […]

Зарваниця

село на Тернопіллі, з яким пов”язують з”явлення Матері Божої у сні одному з ченців, який рятувався після руйнації 1240 в Києві Десятинної церкви. Свідченням дійсності цього факту стало віднайдення монахом в криниці ікони Пречистої Діви. На чудотворному місці поставали церкви, каплиці та монастир. Образ Зарваницької Богоматері було визнано чудотворним і короновано в 1865. Після другої […]

Зарубіжна Українська Католицька Церква

загальна назва сукупності окремих українських (греко-) католицьких Церков поза межами України, постання яких пов’язане із потоками трудової еміграції із західних земель України наприк. 19 – поч. 20 ст. (Європа, Південна і Північна Америка), а також політ. еміграції після другої світової війни (Австралія, Великобританія, США, Зах.Німеччина). Найбільшим центром заруб. укр. гр.-католицизму є США і Канада. Поза […]

Затворництво

одна з форм вияву чернечого аскетизму, майже повна добровільна ізоляція ченця-подвижника від миру і навіть від інших ченців, спричинена прагненням позбутися земних пристрастей і забезпечити особисте спасіння. Життя в “затворі”, як правило, тривало до смерті ченця. Канонічно обгрунтовано З. на VІ Вселенському соборі. ДВ

Збручський ідол

визначна пам’ятка язичницької скульптури, датована 9 ст. і знайдена в 1848 у р. Збруч поблизу с.Личківці на Тернопільщині. Являє собою чотиригранну й триярусну кам’яну статую Світовида (звідси інша назва З.і. – “Збручський Світовид”), який у давньоукраїнській міфології уявлявся поєднанням чоловічої і жіночої первооснов світу. Вважалося, що це поєднання спричинилося до появи усього сущого, в т.ч. […]

Звичай релігійний

організований згідно з нормами певного реліг. віровчення і реалізований віруючим у відповідності з ним стереотип поведінки. Якщо обряд виступає як сукупність спеціальних символіч. дій, то З.р. входить безпосередньо в систему практич. діяльності. З.р. пов’язаний тим чи іншим чином із дотриманням певних реліг. приписів і норм, що мають реліг. походження. Кожна етніч. спільність має, як правило, […]