(від грецьк. katabasion – сходити) – у правосл. богослужінні вид монастирського співу, для виконання якого півчі з обох клиросів сходяться разом і стають перед амвоном. Особливість такого співу полягає в тому, що перший вірш пісні канону (Ірмосу) співається як на її початку, так і в кінці. Філоненко Микола
(від грецьк.- гальськ. kata і tumba – досл. “під могилою”) – місця для поховань, які влаштовувались у покинутих копальнях. За доби гонінь на християн використовувались як місця молитовних зборів. Являють собою складну систему ходів та приміщень, розташованих на різних рівнях. За величиною К. діляться на кубікули, крипти і капелли. Стіни К. розписувались реліг. символікою – […]
(від грецьк. katharos – чисті) – єретич. секта 11-14 ст.ст. в Зах. Європі. Догматику свою К. запозичили від богомілів. Вони дотримувалися дуаліст. вчення про наявність двох начал – доброго (Бога) і злого (Сатани), духовного і тілесного. Оголосивши сатаністським обманом всі 7 таїнств, К. практикували публічну сповідь. Вони заперечували догмати про смерть і воскресіння Христа, не […]
(від. грецьк. katharsis – очищення) -психологічний стан віруючого, що виникає після молитви, богослужіння чи інших культових дій. Полягає у почутті полегшення, заспокоєння, умиротворення, є своєрідною психологічною антитезою рел. страху, який через К.р. урівноважується або знімається зовсім. К.р. – яскравий прояв втішньо-компенсаційної функції релігії, яку вона виконує в суспільстві. Косуха Петро
(від грецьк. – cataphaticos – стверджувальний, позитивний) – релігійне вчення, яке визнає можливість часткового, відносного пізнання Бога шляхом аналогії між ним, світом і людиною. У відповідності з цим вченням, Бог пізнається за тими ознаками і визначеннями, які є в Біблії, а також за результатами його “творіння”. Пізнання природи і людини оголошується відображеним знанням Бога і […]
універсальні форми мислення і свідомості, які відображають всезагальну визначеність релігійного феномена в цілісноості його іманентних відношень і суспільно-історичних та соціокультурних зв’язків. Предметним полем К.р. є основні й загальні схеми природи, сутності і сенсу релігії як специфічного практично-духовного способу входження людини в світ. Уже в первобутній свідомості поряд з релігійними уявленнями мають місце й протокатегоріальні форми, […]
(від грецьк. kateshesis- повчання) – книга, що містить короткий популярний виклад основ христ. віри і моралі (переважно у формі запитань і відповідей), призначених для початкового навчання релігії. К., як правило, побудований на основі Символу віри, Десяти заповідей Божих, молитов; іноді він включає в себе літург. і реліг. пісні, ілюстрації на біблійн. сюжети. Одним з перших […]
(від грецьк. katechesis – досл. “оголошення”, “усна настанова”) – процес налагодження християнського навчання і виховання населення шляхом організації вивчення “Закону Божого”, в якому головну частину займає віровчительна книга “Катехизис”, або “Катихизис” (західна і православна транскрипція), в якій у стислій доступній формі викладені тексти Святого Письма – Біблії, адаптовані до відповідного християнського віровчення. В Україні виникає […]
(від грецьк. katholikos – головний, загальний) – 1) титул глави вірмено-григоріанської церкви – верховного патріарха всіх віруючих вірменів (запроваджений у 4 ст.); 2) титул глави грузинської церкви – патріарха Грузії (запроваджений у 5 ст.). Яремчук Володимир
(від грецьк. katholikos – загальний, вселенський) – один із основних (поряд з православ’ям і протестантизмом) напрямів у християнстві. К. остаточно сформувався як віровчення і церковна організація після розділення церков у 1054. Має ряд особливостей у віровченні, культі і структурі релігійної організації. Віровчення К. грунтується на Святому Письмі, переказі отців церкви. Право тлумачити Біблію у К. […]