реліг-політ. об”єднання католиків, метою яких є залучення віруючих до активного громад-політич. життя, зміцнення і розширення впливу катол. церкви на внутрішню і зовнішню політику держав. Сюди відносяться профспілки, молодіжні, жіночі, культурні та ін. організації. Перші К.о., зокрема профспілки, виникли в кінці 19 ст. Національні катол. профспілки об”єднані в Міжнарод. конфедерацію христ. профспілок. Возняк Степан.
реліг.-політ. організації з числа послідовників католицизму. Перші К.п. виникли на початку 20 ст. в Зах Европі – Партія катол. центру в Німеччині, Христ.-соціальна партія Австрії та ін. Їх роль особливо зросла після другої світ. війни. Окремі з них – Христ.-демокр. партія Італії, Христ.-демокр. союз і Христ.-соціальний союз в Німеччині та ін. прийшли до влади. В […]
церкви, які відкололися від різних напрямів схід. хр-ства (православ’я, монофізитства, несторіанства, монофелітства) і мають унію з катол. церквою. Вони визнають верховну владу папи і основні догмати католицизму, зберігають свою традиційну обрядовість, церковну організацію і літургійну мову. Нараховується шість К.ц.с.о.: маронітська; греко-католицька (мелькітська); халдейська (сіро-халдейська або ассіро-халдейська); сіро-католицька; вірмено-католицька; копто-католицька. Прибічники К.ц.с.о. мешкають в основному у […]
комплекс спорідненях історично мінливих філософ. шкіл і течій, як тих, що входять в офіц.церк. доктрину, так і тих, що не входять до неї, але визнаються певними катол. мислителями та їх послідовниками. 5-13 ст. в катол. визначальним було августиніанство, що грунтувалося на ідеях Августина: реліг. віра пояснювалася ірраціонально і містично, головне значення надавалося почуттям й уявленням, […]