специфічне світосприйняття, яке у міфо-поетичній або світоглядній формі виражає ідею релігійної всеєдності світу. Ще з часів первісних культів люди пов’язували релігійні вірування з уявленнями про Космос, в якому вбачали незбагненну, таємничу силу. З часом в К.р. виступало на перший план генетичні зв’язки людини і роду з космічними циклами (гадання, астрологія). Релігії Сходу сприймають Космос як […]
(грецьк. kosmos – устрій, порядок, всесвіт) – вираз, що означає сакральне уявлення про структурно-організований світ. У пантеїзмі та космотеїзмі – обожнена, прекрасна, розумна впорядкованість. Термін “космос” став відомим завдяки праці О.Гумбольдта “Космос”, в якій К. трактувався як система світобудови. В епоху середньовіччя розрізняли міскрокосм як синонім людського буття, частину К., та макрокосм як синонім гармонізованого […]
(Гомзов, 1886-1948) – релігійний діяч, поет, містик, канонік митрополичого ординаріату, голова організованої НКВС Ініціативної групи для ліквідації Берестейської унії. Дотримувався крайніх візантійсько-восточницьких поглядів і релігійного москвофільства, висловлював критичні погляди щодо латинізації східних церков. Гостро критикував окупаційний польський режим у Галичині, тоталітаризм і сталінщину в УРСР. Став видимим організатором неканонічного Львівського собору (8-11.03.1946), де виголосив основну […]