дохрист. цикл свят у слов’ян в період зимового сонцестояння присвячених аграрному культові, які супроводжувалися веселими звичаями (колядуванням-наряжанням, розвагами, хороводами, співами колядок, танцями, гаданням тощо). З поширенням христ. святкування К. в часі частково співпадало із святом Різдва, в результаті чого виникла синкретична обрядовість. Сапіга Василь
народні календарні обрядові пісні, що їх співають на Різдвяні свята. К. належать до найдавніших видів нар. поет. творчості. Подібні пісні та обряди зустрічаються у фольклорі давніх українців і всіх слов’ян. За своїм змістом і характером до К. близькі щедрівки. Сапіга Василь
сукупність елементів структури релігії – релігійна свідомість, культова діяльність, релігійні організації (інститути), релігійні відношення, які взаємозв’язані і взаємодіють між собою, створюючи цілісну систему. Кожний з названих елементів має власну структурованість і виконує в даній системі певні функції. В процесі історичного розвитку ці елементи зазнають істотних змін, постають у різних формах. Змінюється також їхня субординація. Так, […]
(лат. congregatio – об’єднання, союз) – основні установи Римської курії, які керують різними напрямками діяльності католицької церкви. Кожну К. очолює кардинал-префект, який призначається папою на 5 років. Ядром К. є комісія, члени якої збираються раз на тиждень для вирішення поточних справ. Залежно від конкретних завдань, які стоять перед К., її штат може збільшуватися або зменшуватися. […]
(від лат. congregatio – об’єднання, громада) – кальвініст. течія, яка з’явилася в Англії у др. пол. 16 ст. як ліве крило руху пуритан, спрямоване проти королівського абсолютизму та англіканської церкви. Всі члени громади К. беруть участь в її управлінні, у виборах своїх керівників і служителів (пастирів, проповідників, дияконів). Вважаючи своїм главою Ісуса Христа, кожна громада […]
один з органів управління Римської курії, до компетенції якого входять справи Східних католицьких церков. У травні 1917 справи Східних церков було виключено із відання Конгрегації пропаганди віри і передано до новоутвореної Конгрегації Східної Церкви, назву якої було уточнено на ІІ Ватиканському Соборі (1962-1965) і вона стала називатися Конгрегацією Східних Церков. Сучасна КСЦ організована й діє […]
(від грецьк. contaktion – коротнкий) – назва християнського церковного піснеспіву, в якому коротко повідомляється про яке-небудь церковне свято або про найважливіші моменти життя прославлюванного святого. К. називалися також пергаментні сувої із записами христ. піснеспівів. Філоненко Микола
(1717-1795) – церковний, громадський, культурний діяч України та Білорусії. Народився в м.Ніжині в родині козацької старшини. Освіту отримав у Києво-Могилянській академії (1743), після чого постригся у ченці у Києво-Братському училищному монастирі. З 1745 – професор академії, викладач курсів поетики, філософії. В 1755 – єпископ Могильовської (Білорусія). Активний просвітитель, захисник православної церкви в Україні та Білорусії, […]
(від лат. cum clave – досл.”заперті на ключ”) – зібрання кардиналів, яке скликається відразу після смерті Папи для обрання нового. Порядок проведення К. був вироблений в 13 ст. Папою Григорієм Х. На час голосування кардинали і обслуга ізолюються від зовн. світу в Сикстинській капелі Ватикану. Двері капели відмуровуються лише після обрання Папи. Починаючи з 1389, […]
(від лат. concordo – досл. “перебуваю у згоді”) була папи Пія ІХ від 6 жовтня 1863, яка регламентувала відносини між римсько-католицькою і греко-католицькою церквами в Австрійській імперії. Не дозволялись переходи з одного обряду в інший, визначалось віросповідяння дітей в змішаних шлюбах. “К.” мала на меті організаційно зміцнити греко-католицьку церкву, але на практиці часто не виконувалася. […]