(від лат. cor, cordis – серце) – реліг.-філос. концепція богопізнання, в якій центральне місце відводиться серцю як органу пізнання бога. В правосл. богослов’ї знайшла відображення у творах Максима Сповідника, Ісаака Сірина, Григорія Палами та ін. прибічників східно-християнської богосл. думки. Заперечуючи можливість раціонального осягнення божества, вони розглядали серце як єдиний засіб такого осягнення. У сучасних богословів […]
не звикле поняття в системі релігійної мислі, але воно не чуже їй, бо, наприклад, у християнській релігійності кордоцентричність посідає фундаментальне місце. Кордоцентричність пов’язується з цариною серця віруючої людини, вона розвивається на почуттях любові, що є наріжним каменем для всього. Тут “люби Бога понад усе, а ближнього – як самого себе” букву закону перемагає або відсуває […]
культурно-національне утворення в межах єдиного віровчення баптистів з центром у м.Хейвард (Каліфорнія, США). В 1993-94 в Україні зареєстровані громади в Києві (головна), Дніпропетровську, Миколаєві, Одесі, Харкові. Пастори – американці корейського походження проводять богослужіння корейськ. і рос. мовами. Організують курси для вивчення корейської мови. Орієнтуються на корейську діаспору в Україні, хоча до своїх громад приймають людей, […]
це передумови об’єктивного характеру, які зумовлюють виникнення і відтворення атеїстичної свідомості і поведінки. Уже за умов первісного суспільства люди активно і плідно протистояли природі. Успіхи виробничо-перетворювальної діяльності людини, які відображають панування її над природними стихіями і свідчать про її можливості протистояти небажаному протіканню природних процесів, становлять соціальну К.а. Але виробнича діяльність людини грунтується на результатах […]
специфічне світосприйняття, яке у міфо-поетичній або світоглядній формі виражає ідею релігійної всеєдності світу. Ще з часів первісних культів люди пов’язували релігійні вірування з уявленнями про Космос, в якому вбачали незбагненну, таємничу силу. З часом в К.р. виступало на перший план генетичні зв’язки людини і роду з космічними циклами (гадання, астрологія). Релігії Сходу сприймають Космос як […]
(грецьк. kosmos – устрій, порядок, всесвіт) – вираз, що означає сакральне уявлення про структурно-організований світ. У пантеїзмі та космотеїзмі – обожнена, прекрасна, розумна впорядкованість. Термін “космос” став відомим завдяки праці О.Гумбольдта “Космос”, в якій К. трактувався як система світобудови. В епоху середньовіччя розрізняли міскрокосм як синонім людського буття, частину К., та макрокосм як синонім гармонізованого […]
(Гомзов, 1886-1948) – релігійний діяч, поет, містик, канонік митрополичого ординаріату, голова організованої НКВС Ініціативної групи для ліквідації Берестейської унії. Дотримувався крайніх візантійсько-восточницьких поглядів і релігійного москвофільства, висловлював критичні погляди щодо латинізації східних церков. Гостро критикував окупаційний польський режим у Галичині, тоталітаризм і сталінщину в УРСР. Став видимим організатором неканонічного Львівського собору (8-11.03.1946), де виголосив основну […]