(від грецьк. meta i physika досл. – “після фізики”) – таку назву дістала книга суто філос. творів Арістотеля, яка безпосередньо слідувала після Фізики – його твору про природу. Ввів термін М. упорядник трактатів Стагірита Андронік Родоський. Сам Арістотель особливу область досліджень, в якій з”ясовувались вищі принципи знання, буття і діяльності, називав “першою філософією”. В подальшому […]
прихильники течії в англіканстві. Сформувалась в окрему протестант. церкву в першій пол. 18 ст. Виникла як Тов-во діяльного благочестя (Оксфорд, 1729), очолюваного Дж. Веслеєм. Проповідував посилення Реліг. почуття і благочестя, євангелізацію, філантропію, активізацію проповідництва, часто у формі масових зібрань просто неба, із залученням мирян, навіть жінок. Віровчення близьке англіканському, з акцентом на методичність реліг. пізнання, […]
(араб. масджид – місце поклоніння) – релігійно-культова будівля, в якій моляться мусульмани. Власне будівля не має сакрального характеру, не освячується. Необхідними атрибутами М. є міхраб (ніша, що вказує напрямок на Каабу), мінбар (кафедра проповідника), книгосховище, приміщення для ритуальних омовінь. Підлога М. покрита килимами або циновками, перед входом до М. знімають взуття. Більшість М. має один […]