знакова ситема з відповідними їй значеннями та інтерпретаціями, яка окреслює, схоплює проблемне поле релігії. Дослідження М.р. є пріоритетними для представників т.зв. аналітичної філософії релігії (Плантінга, Остін, Хейєр, Нільсен та ін.). Найбільш впливовими варіантами тлумачення М.р. є: логіко-позитивістське заперечення осмисленості останньої; теорії мовного акту, блику, теорія мовної гри. Зокрема, в контексті останньої, мова постає органічною складовою […]
допустима до вживання в богослужбовій практиці та чи ін. мова. Серед мов, які сакралізувалися християнством, були староєврейська, грецька і латинська, якими, нібито, було зроблено надпис на хресті-розп”ятті Ісуса Христа. Виходячи з того, що Бог посилає все “рівно на всіх”, солунські брати Кирило і Мефодій добилися впровадження в богослужбову практику Македонського наріччя старо-болгарської мови, що дістала […]
(1596 (1574) – 1647) – видатний діяч української церкви й культури 17 ст., богослов і мислитель. Освіту здобув, ймовірно, спочатку в школі Львівського братства, а потім у колегіях та університетах Франції, Голландії. В 1627 М. обирають архимандритом Києво-Печерської Лаври, в 1633 – митрополитом Київським, Галицьким і всієї Руси; на цій посаді він стає також екзархом […]
(від франц. moderne – сучасний) – осучаснення, оновлення релігійного феномена в цілому чи окремих його сторін у зв’язку із змінами в житті людства або певного народу, нації, держави. М.р. – спосіб та засіб пристосування цього комплексу до сучасності. Завжди взаємодіє з традиціоналізмом. Приклад М.р. продемонструвала Римсько-католицька церква у другій половині 20ст. Проголосивши політику аджорнаменто, вона […]
згідно вчення іудаїзму, пророк і засновник єврейської релігії, який під керівництвом Бога Яхве вивів давніх євреїв з єгипетського полону в Ханаан, одержав від нього на горі Синай скрижалі з 10 заповідями, написав П’ятикнижжя (Тору) і встановив культ Яхве. На протязі всього свого життя М. перебував у постійному контакті з Богом і був єдиною людиною, яка […]
стародавнє жіноче божество у східнослов. міфології. Входила до давньорусьського Пантеону, її ідол стояв у Києві разом з ідолом Перуна та ін. богів. З поширенням православ’я образ М. злився з образом Параскеви-П’ятниці. Головащенко Сергій
одне з церк. богослужінь, змістом якого є подячна чи прохальна молитва з приводу подій чи потреб суспільного або приватного життя. Розрізняють М. загальні (колективні), що здійснюються в храмі (перед чи після літургії, після ранкової чи вечірньої служб) і приватні, що можуть відбуватися і в житлах парафіян. Загальні М., в свою чергу, поділяються на: М. в […]
1) звернення священика або самого віруючого до Бога, інших надприродних сил або ж святих з проханням про дарування всіляких благ, заступництво і відвернення зла. Витоки молитви знаходяться в глибокій давнині й спираються на віру в магічну здатність слова впливати на надприродні сили, привертати їх до себе. М. – навід’ємна частина реліг. культу в буддизмі, іудаїзмі, […]
основна християн. молитва, яку, згідно Нового Завіту, дав віруючим Ісус Христос. До літургічного канону молитва “О.н.” почала включатися від кін. 3 ст.; з срд. 4 ст. увійшла до складу Літургії св.Іоана Золотоустого, а в 7 ст. папою Григорієм Великим була введена до чину відправлення катол. меси. Композиційно складається із вступу-звернення до Бога, 7 прохань (з […]