Образ і Подоба Божа

згідно християнського вчення, в людську матеріальну природу закладено духовне начало – душу. Вона має властивості, подібні Богові: розум, волю, моральні почуття (моральний закон). Подоба Божа означає, що людина має постійно удосконалювати духовні дари (дух, властивий душі). Докаш Віталій

Обряди релігійні

сукупність символічних індивідуальних або колективних дій віруючих, яка об’єктивує їхні релігійні уявлення і спрямована на встановлення двобічних відносин між людиною і надприродними об’єктами. Віруючі виходять з того, що О.р. можуть надприродним чином впливати на процеси і явища довкілля, служити формою зв’язку їх з богом. Складною є система обрядових дій в сучасних світових релігіях. Центральне місце […]

Обрядова боротьба

діяльність частини греко-католицького духовенства на початку 60-х рр. 19 ст. з метою очищення східного обряду своєї церкви від доміщок католицизму. Це була протидія дальшій латинізації уніатської церкви в Галичині. Одним з ініціаторів О.б. був релігійний і культурно-освітній діяч, священик, письменник І.Наумович (1826-1891). Фактично завершилась прийняттям “Конкордії” в 1863. Колектив Релігієзнавчого Словника

Обскурантизм

(від лат. obscurus – темний, затемнюючий) – протидія розвитку науки і освіти під приводом необхідності збереження старих вірувань, які розглядаються як вічні і непорушні істини. Термін ввійшов у вжиток після виходу у світ відомої сатиричної праці іспанських гуманістів “Листи темних людей” (1515-1517), в якій неосвічені церковники названі “темними людьми”. Під О. мається на увазі частіше […]

Огієнко Іван Іванович

(митрополит Іларіон) (1882-1972) – видатний український вчений-богослов, церковний, державний і культурний діяч. Причетний до створення разом з архієпископом Олексієм (Дородницею) в 1917 Всеукраїнської Церковної Ради, яка ініціювала проведення в січні 1918 Всеукраїнського Церковного Собору, покликаного вирішити долю Православної Церкви в Україні. З доповіддю на Соборі “Відродження Української Церкви” виступив О. Працюючи на посаді міністра ісповідань […]

Оглашенні

люди, які готуються прийняти християнство, але ще не хрещені, тобто не стали християнами у повному розумінні слова. Під час Служби Божої вони повинні перебувати у притворі церкви. Нині інститут оглашенних практично зник, оскільки таїнство хрещення здійснюється, як правило, над немовлятами. Боруцький Степан

Одигітрія

(з грецьк. – дороговказниця) – назва чудодійної ікони Пресвятої Богородиці на Афоні в Ксенівській обителі. Відомі ікони О.: Макар’ївська, Псковська, Святогорська, Смоленська, Супрасльська, Устнєдумська, Устюжська, Христофорова, Шуйська, Філермська та ікона Божої Матері в Московському Вознесенському Дівочому монастирі. Бучма Олег.

Одкровення

термін, яким у богослов’ї позначається “все те, що сам Бог відкрив людям про себе і про правильну істинну віру в нього”. Як стверджується в церковних джерелах, Бог відкриває себе кожній людині через видимий світ (природу), людську совість (“голос божий в нас”), провіденціально сприйняту історію людства або за допомогою надприродного О., яке, будучи головним і визначальним, […]

Одкровення Св. Іоана Богослова

(від грецьк. apokalypsis – одкровення) – написана у другій пол. 68-на поч. 69 перша за часом новозавітна есхатологіч. книга, авторство якої приписується Іоану Богослову. В самому О. вказано, що воно було написане на о.Патмос в Егейському морі. адресоване семи християн. громадам зах. побережжя М.Азії. Книга докорінно відрізняється від усіх інших творів Нового Завіту, в т.ч. […]

Оксенович-Старушич Ігнатій

(?-1651) – церковний діяч. З 1640 – намісник Києво-Печерського монастиря. Представник української церкви на соборі у Ясах (1642), де було засуджене “Ісповідання віри” Кирила Лукариса. Останні роки життя пробув ігуменом Київського Видубецького монастиря. Автор “Казаня погребового” (1641) кн. Іллі Святополку-Четвертинському. Бичко Богдан, НЧ