Параматма
(санскр. – Наддуша, або Верховна душа) – за індуїст. уявленнями, локалізований аспект Верховного Господа; повновладна частка Бхагавана, яка перебуває в серці кожної живої істоти і скеровує її діяльність. Ступников Олег.
(санскр. – Наддуша, або Верховна душа) – за індуїст. уявленнями, локалізований аспект Верховного Господа; повновладна частка Бхагавана, яка перебуває в серці кожної живої істоти і скеровує її діяльність. Ступников Олег.
сукупність натуралістичних, містичних, містико-релігійних уявлень про “приховані” можливості людини. Прибічники “П.З.Л.” к. пропонують класифікацію “енергетичних парапсихологічних процесів”: психокінез (пересування предметів з допомогою психічно-вольових зусиль), або полтергейст; теленавіювання (телепатичне навіювання, що долає бар’єр свідомості); левітація; психолікування; зміна фізичних параметрів середовища з допомогою психічно-вольових зусиль. Виділяється також група “інформаційних парапсихологічних явищ”, в яку включають: власне телепатію (передачу […]
(від грецьк. para – біля, ззовні) – 1) коло явищ (псі-явищ), які ніби-то існують у дійсності, наприклад здатність деяких людей до яснобачення, бачення через непрозору перепону, можливість позасенсорної передачі інформації на відстані, переміщення предметів без контакту з ними і т.і., але не розглядаються як доведені факти сучасними природничими науками; 2) Система поглядів, яка претендує на […]
(грецьк. paraskeon – п’ятниця) – згідно христ. джерел, великомучениця, яка постраждала в роки гонінь на християн за римськ. імператора Діоклентіана (304-303 до н.е.). За відмову відректися від христ. П.-П. відрубали голову. 10 листопада день її пам’яті. Культ христ. П.-П. синкретизувався із язичн. божестовм Мокоші, днем ушанування якої була п’ятниця. На протязі року є 12 п’ятниць, […]
термін, яким позначають первинну територіально-адміністративну одиницю церкви в християнстві (правосл., католиц.). Ознаками П. є наявність храму, молитовного будинку, штату служителів культу (причт), а також громади віруючих (мирян). Центр П. – парафіяльна (приходська) церква. Територіально П. визначається віруючими в межах одного або ж кількох населених пунктів, адміністративного району чи його частини. Очолює П. церковна рада, яку […]
(з грецьк. – присутність, пришестя) – 1) у платонівському вченні – присутність ідеї в окремому предметі; 2) в елліністичних віруваннях – присутність богів під час жертвенних трапез; 3) згідно з уявленнями ранньохрист. громад, швидке друге пришестя Ісуса Христа у величі його месіанської слави. У пізніші часи П. стає теологічним терміном, який означає есхатологічне повернення Христа […]
(від лат. passio – страждання, мука) – церковно-богослужбовий обряд, відомий, гол. чином, в Україні; встановлений київським митрополитом Петром Могилою. Здійснюється в монастирях і соборних церквах у п’ятниці перших чотирьох неділь великого посту на навечір’ї. Складається з читання євангелії про Страсті Господні. Обряд П. описаний у Цвітній Тріоді, написаній у 1702 при Києво-Печерському архимандриті Іосафі Кроковському. […]
прийнятий у христ. лексиконі термін для позначення рядових парафіян, мирян, котрі уподібнюються вівцям, що їх мають “пасти” духовні пастирі (пастухи), тобто священнослужителі. Останні, за вченням церкви, повинні опікуватися П., вказуючи їй шлях до спасіння. Філоненко Микола
нова богословська наука, яка виступає проти дегуманізації людини, що стала прорамовим феноменом таких систем, як комунізм, фашизм, крайній етатизм і ін. П.а. (її автором є український зарубіжний богослов Степан Ярмусь – Ред.) виступає проти залишків маніхейства в богослов’ї, яке, стверджуючи елемент душі/духу людини, уневажнює значення тілесного, інтелектуального, психологічного, також етнічного складника людської природи й не […]