(від лат. providencia – провидіння) – релігійно-філософська концепція історії як промислу Божого. Згідно з П., особистісні події й історія в цілому не є закономірно детермінованими, мають своїм творильним началом надприродне й свідчать про присутність Бога в світі. Богословський П. розглядає релігію, її історію як одкровення трансцендентним суб’єктом – Богом таємниць світу і власної волі, спрямованої […]
промисління – за релігійними уявленнями, доцільна діяльність Бога, яка зумовлює хід подій у світі й веде до повного блага людини. Віра в провидіння має буттійні витоки й пов’язана з чеканням та надією людини на виповнення її обмежених зв’язків з природою і суспільством. У філософії вчення про П. започатковане Сократом і стоїками, які поєднали його з […]
історичні документи, в яких розкривається політика Польської держави щодо України, її греко-католицької і православної церкви. В першому проекті, датованому 1917, в обов’язок кожному поляку ставилося “нищити погордою, переслідуванням, давленням “тих”, хто дотримується “грецького обряду”, впроваджувати натомість “зі святою вірою римський костел”. Не тільки православних, а й тих “Руського обряду”, хто прийняв унію, П. радить не […]
започаткований Церквою Єднання нові форми діяльності, основною метою яких є реальне єднання практичної діяльності всіх людей, незалежно віж їхньої расової чи національної належності, віросповідання і культури. Значна частина з натхненних ідеалами Руху Єднання проектів здійснюється за участю осіб, які не обов’язково є членами Церкви. Метою чисельних (понад 200) зорганізованих Церквою Єднання проектів у сфері освіти, […]
(від грецьк. proselytos, букв. пришелець) – новонавернений у яку-небудь віру, новий прибічник релігії. Філоненко Микола
1) намагання навернути в свою релігію послідовників ін. віровчень; 2) глибока прихильність прозеліта обраній вірі. Філоненко Микола
(1681-1736) – православний церковний діяч, письменник, філософ. Освіту здобув в Києво-Могилянській академії та за кордоном. Повернувшись в Україну (1704), постригся в ченці, викладав ряд дисциплін у Київськійакадемії, в т.ч. риторику, фізику філософію. З 1711 – ректор академії, ігумен Братського училищного Богоявленського монастиря. З 1711 по 1715 викладав богослов”я, практикуючи при цьому новий для академії критично-історичний […]
промова релігійно-настановчого змісту, що виголошується священнослужителями в храмі під час богослужіння. В сучасних христ. та ін. П. велика увага приділяється соціально-етичним, церковно-історичним проблемам і апологетиці. Філоненко Микола
група книг Ст. Завіту, що написана, нібито, пророками великими (Ісайя, Єремія, Єзекиїл, Данило) і малими (Осія, Іоїл, Амос, Авдій, Іон, Михей, Наум, Аввакум, Софоній, Аггей, Захарій, Малахій). Розміщення П.к. у Ст. Завіті не відображає реальну послідовність їх написання. Деякі з П.к. написані декількома авторами і в різний час (до Вавілон. полону, під час і після […]