віщуни, ворожбити у народів Ханаану і Давнього Ізраїлю. В Ст.Завіті згадуються різні пророки – Самуїл, Ілля, Нафан, Єлисей та ін. Пророків Мойсея, Ісуса Навіна, Іллю, Єлисея давні ізраїльтяни вшанували як божеств. Авторство 16 книг Ст.Завіту приписується пророкам. Звідси й назви їх – пророчі. Талмунд називає 7 пророчиць і 78 пророків, які боролися за вшанування Яхве-Елохіма, […]
згідно хрис. віровчення ними є ті люди, яких покликає Бог і які говорять від Бога, як Божий посланець. Пророк отримує заповіді, пророцтва і одкровення від Бога. Він має обов”язок відкрити людству волю та істинну природу Бога, а також показати значення його відносин з людством. Пророк є проповідником праведності. Заради блага людства пророки можуть отримати натхнення […]
притаманні багатьом релігійним вченням передбачення майбутнього. Грунтуються на тому, що пророк для своїх розміркувань нібито одержав одкровення від надприродних сил. П.р. звучать із сторінок багатьох богослов. книг. Віра в П.р. передбачає наявність переконаності в тому, що весь хід подій в житті людини, вся її доля, як і доля цілих народів, визначається божеством, залежить від його […]
форма протистояння релігії, яка виражається у спробах протиставлення їй знань. П. грунтується на думці, що оскільки релігія є породженням неуцтва, то здолати її можна насамперед здоланням його, тобто шляхом зміни свідомості людей. На позиціях П. стояли англ. і франц. філософи-матеріалісти 17-18 ст., Фейєрбах. Їх обстоюють сучасні західні вільнодумці. Колодний Анатолій
ідеологія періоду становлення капіталізму. Характерною рисою П. було прагнення його представників до перебудови всіх сфер суспільного життя на засадах розуму, “вічної справедливості”, рівності й інших принципів, що грунтуються на невід’ємних “природних правах” людини. Просвітителі критикували феод. порядки, культуру феод. суспільства, вимагали встановлення нових суспільних порядків, виступали на захист народних мас, проти втручання церкви в політич. […]
(від грецьк. proskomide – приношення) – перша частина христ. літургії, на якій священнослужителі приготовляють хліб і вино для таїнства євхаристії (причащання). Вважається, що під час такого приготування хліб і вино чудесним способом перетворюються на тіло і кров Христові, до благодатної сили яких має прилучитися віруючий при причащанні. Філоненко Микола
(грецьк. досл. дарунок, пожертва) – невелика круглої форми булочка із квасного пшеничного тіста, що вживається для причащання у православній церкві. У католиків і лютеран для цього використовуються гостіі (прісні пшеничні коржики). Назва походить від прийнятого у перші віки існування християнства звичаю приносити в громаду хліб і вино для євхаристії. Філоненко Микола
система реліг.-теорет. обгрунтування осн. засад протест. віровчення. Грунтується на загальнохрист. уявленнях про Бога, Його Одкровення, спасіння, другий прихід Христа і встановлення 1000-літнього царства для обраних. Вчення про Трійцю, безсмертя душі, недільний день відпочинку поділяють не всі протест. течії. В центрі П.т. – принципи спасіння особистою вірою, загального священства віруючих, виключного авторитету Біблії. (Див. Ліберальна теологія, […]
(від лат. protestans – той, що заперечує, незгідний) – загальна назва реліг. течій, генетично зв’язаних з Реформацією. Третій, поряд з католиц. і правосл., напрям у християнстві. Термін пов’язаний з “Протестацією” 6 князів-лютеран і представників 14 німецьких міст з приводу посягань катол. партії (Шпейєрський рейхстаг 1529) на принцип свободи віросповідання. Ранні протест. течії – лютеранство, кальвінізм, […]