Прабгупада

титул, який у ведичних релігійних колах виражає вищий ступінь пошани. Так звертаються до великих святих, перед якими схиляються інші святі. Це слово фактично має два значення. Одне з них – той, біля чиїх стіп (пада) перебуває багато Прабгу (слово “прабгу” означає “пан”; учні духовного вчителя вживають його, звертаючись один до одного). Друге значення – той, […]

Праведність

згідно реліг. уявлень, бездоганність вчинків віруючого у повсякденному житті. Розрізняють П. Бога і П. людини. П. Бога – вічна і непорушна, його настанови і дії – праведні. П. Бога розкриває Біблія, передусім П’ятикнижжя Мойсея. Людина після гріхопадіння Адама і Єви сама собою стати праведною не може, але може досягти П. через віру і святість життя.. […]

Праведник

1) у буденному реліг. значенні людина, яка у всьому покладається на Бога, намагається виконувати його волю, не грішить; 2) за правосл.-церк. уявленням, святий, що відзначився благочестивими діяннями й тому наділений небесною благодаттю. Життя П. підпорядковане служінню Богу й людям. У Біблії П. названі Ной, Іов, Симеон та ін., життя яких є прикладом для наслідування. Але […]

Право релігійне

інтегральна сукупність реліг. і юридичних норм та приписів, які визначають реліг. санкціоновані правила поведінки віруючих, кліру в культовій, життєво-побутовій, суспільній сферах діяльності й відносин. В основі П.р. – реліг. уявлення, морально-ціннісні установки, традиції, їх “неземне походження”. В релігієзнавстві в історично-конфесіональному і функціональному контексті виділяють: старозавітне, талмудичне, давньоіндійське, мусульманське, східне і західне канонічне, церковне право. Незважаючи […]

Право церковне

один з видів права релігійного, його складова частина – постає як сукупність реліг. обгрунтованих правових норм, канонів, які визначають організацію, структуру, внутрішній устрій і діяльність церкви (реліг. організацій). Основним структурним компонентом П.ц. є канонічне право в тій частині канонів, приписів, рішень. Вселенських і помісних соборів, які є реліг. нормами структурно-організаційної побудови церкви, регуляторами її культового […]

Православ’я

одне з 3 основних, поряд з католицизмом і протестантизмом, напрямів у християнстві. Має мільйони послідовників головним чином у країнах Сх. Європи і Близьк. Сходу. Склалося на території Візантії, а самостійним офіційно стало в срд. 11 ст. в результаті церковного розколу, підготовленого поділом Римської імперії (395) на західну (римську) і східну (візантійську) частини. Будучи вже з […]

Православ’я Українське

переломлені через призму особливостей національної духовності, реліг. традицій укр. етносу, його історичного буття і самобутньої культури і ввібрані у ролі ідентифікаторів його духовності христ. віровчення і культ, орг-ція церк. життя. У.п. склалося протягом 7 століть на основі синкретизму етноконфесійного та синкретизму релігійного і є органічним розвитком Християнства Київського. Специфіка У.п. проявлялась у самобутності обрядово-культової сфери, […]

Православні автокефальні церкви

(від грецьк. auto – сам, kephale – голова) – біля 20 самостійних самоочолюваних православних церков, які успадкували традиції візантійського християнства. Разом з автономними церквами вони становлять вселенське, або кафолічне православ’я. Початок православній автокефалії було покладено вже в 4 ст., коли сформувалися самокеровані Константинопольська, Александрійська, Антіохійська та Єрусалимська православні церкви. За ними в переліку (диптиху) самоврядних […]

Православні автономні церкви

відносно самостійні православні церкви, які частково залежать від автокефальних у питаннях церковно-адміністративного управління (див. Автономія церковна). В срд. 90-х рр. ХХ ст. у вселенському православ’ї існували 4 офіційно визнаних автономні церкви: Сінайська, Фінляндська, Японська і Крітська. Входять до складу Всесвітньої Ради Церков. В 1995 Константинопольський патріарх відновив статус автономної Естонській Церкві. Філоненко Микола

Православні свята

дні, встановлені у східному христ. в пам’ять найзначніших з точки зору церкви релігійних подій або для урочистого вшанування персонажів, які мають особливі заслуги перед правосл. і самим Богом. Будучи важливою частиною христ. культу, П.с. за ступенем релігійної важливості поділяються на Господні, Богородичні і на честь святих, за урочистістю – на великі, середні і малі, а […]


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669