Рівні релігійного світорозуміння

відносно самостійні шари інтелектуального елемента релігійної свідомості – буденний і теоретичний. Основою розпізнання цих рівнів є різноякісна роль чуттєвого і раціонального у формуванні образів надприродного та уявлень про зв’язки між ним і зовнішнім світом. Буденний Р.р.с. – емпірична форма зв’язку чуттєвого і раціонального, основний зміст його образів та уявлень становлять безпосередні дані, конкретні факти і […]

Рідна Віра

етнічна (язичницька) релігія, яка існувала перед прийняттям світових релігій і паралельно з ними у вигляді обрядово-звичаєвих норм у побуті й поведінці. В Україні деякі елементи Р.В. добре збережені в так званому двовір’ї, де поєдналися язичницькі й християнські світоглядні уявлення. Відродження Рідної Віри започаткував професор Володимир Шаян в 1934. Його дослідження язичницької віри зібрані в праці […]

Різдво пресвятої Богородиці

христ. свято, одне з найбільш значних в богородичному культі. У правосл. віднесено до групи дванадесятих свят і відзначається 8 (21) вересня. Згідно з євангеліями, діва Марія, мати Ісуса Христа, народилася в сім’ї старих праведників Іоакима і Анни після їх багаторічних молитовних звертань до Бога, а про час народження та ім’я дівчинки батькам сповістив небесний ангел. […]

Різдво Христове

одне з головних загальнохристиянських свят. У католицизмі відзначається 25 грудня, в православ’ї, де воно віднесене до дванадесятих свят, – 7 січня, що пояснюється прийнятими в них різними календарними системами. Основу свята становить євангельське сказання про народження Сина Божого дівою Марією. Історичні корені Р.Х. криються в дохрист. культах. 6 січня у Старод. Єгипті святкувався день народження […]

Рабин

(від давньоєвр. раббі – мій вчитель) – свящонослужитель в іудаїзмі, авторитет у витлумаченні приписів та заборон для членів іудейськ. громади та застосування їх до конкретних соціальн. умов. У середньовіч. Європі, в т.ч. в Україні, очолював єврейськ. громаду і виконував також адмін. функції. В срд. 90-х в Україні є понад 20 Р., які дістали духов. освіту […]

Радіння

форма колективних молінь в деяких старих сектах, що існували на грунті православ’я (молокан-плигунів, скопців, христововірів тощо). Р. виявлялися в різних екстатичних діях віруючих, доведених до психологічного стану афекту, екзальтації і навіть слухових і зорових галюцінацій. Вони супроводжувалися різними словесними заклинаннями і підігрівалися відповідними зовнішнім антуражем: білим одягом, напівтемрявою в приміщенні, атмосферою таємничості, романтичномті. Завершувалися Р., […]

Радивіловський Антоній

(?-1688) – церковний діяч і письменник. Закінчив Київську колегію. Спочатку був архідияконом чернігівської кафедри, проповідником. З 1656 – проповідник, з 1671 – намісник Києво-Печерської лаври, з 1684 – ігумен Миколаївського монастиря у Києві. Автор збірок проповідей – “Садок Марії Богородиці” (Київ, 1676), де подаються проповіді на важливі свята цілого року, в т.ч. українські – на […]

Радуниця

(старод. слов’янськ. – весняна радість) – особливе поминання померлих у старод. сх. слов’ян, під час якого відбувалася урочиста трапеза із жертвоприношеннями на їхню честь. Ймовірно, так наз. і був цьому присвячений цілий цикл весняних свят. Після включення правосл. церквою Р. до свого культу і приурочення її до першого тижня після Пасхи, вона стала відзначатися лише […]