вечір 6 січня, напередодні Різдва, – символ достатку, щастя, миру і добробуту. Святкування С.-в. має ритуально-магічний характер. З ранку до вечора необхідно утримуватися від їжі. Приготування страв (в них мали бути представлені найголовніші плоди поля, саду і городу) було кількісно чітко визначене (7,9 чи 12) і відбувалося з дотриманням певних обрядодій. Під образами на покутті […]
хліб, вино, які під час літургії, згідно христ. догматиці, під дією Святого Духа перетворюються в тіло і кров Христа. Таке перетворення інтерпретується в християнстві як чудо всемогутності Бога, подібне створенню Богом світу з нічого, і є головною частиною таїнства Причастя, або Євхаристії. Для причащання віруючих С.д. готуються за спеціальних ритуалом (проскомідія). У правосл. церкві в […]
місцевості та споруди, які, згідно реліг. джерел, пов’язані з життєписом засновника або окремих святих тієї чи іншої релігії, різними чудотворіннями і є місцем, куди віруючі подаються на прощу. Поряд із широко шанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медіна в мусульман та ін.) існує багато таких С.м., поклоніння яким має регіональний, а часто місцевий характер. […]
святі, канонізовані православною церквою: а) які є українцями за походженням і жили й діяли в Україні від початків її християнізації й упродовж подальшої історії (препод. Антоній, препод. Феодосій); б) українці за походженням, але з місіонерськими чи ін. церк. цілями опинилися за межами України і там прославилися на релігійній ниві (Іоан, митроп. Тобольський; Леонтій, єпископ Ростовський); […]
загальна релігійна категорія, яка є сутнісною характеристикою нескінченної повноти божественного буття. С. відображає також онтологічну прилученість відносного буття до абсолютного, стан освячення земного світу божественним світлом. У христ. стан С. людського єства вільний від гріха і освячений божественною благодаттю. Христокін Геннадій
дні календаря, присвячені тією чи іншою конфесією памяті вшановуваних нею святих або ж якійсь події в її історії. Кожне С.р. супроводжується особливими богослужіннями і обрядами. В основі багатьох С.р. лежать давні побутові свята, приурочені до певних віх господарчої діяльності людини, поворотних точок річного астрономіч. і календарного циклу. Світові релігії, запозичуючи у свій культ ці свята, […]
категорія релігійної свідомості, яка характеризує віру в найвищу визначеність цінностей у їх трансцендентному вимірі – як абсолютну довершеність і передвічну благодатність (див. Благодать). Святе – божественне. Звідси – “святість” і “священне” – наділеність персон, предметів, дій і т.п. благодаттю (с. угодники, с. дари, С.Письмо, таїнство священства тощо). Поняття С. – порівняно пізній феномен розвитку релігії, […]
релігійні книги, що наділяються віруючими ореолом святості, оскільки вони, за їх уявленнями, написані і заповідані людям по навіянню самого Бога. Кожна розвинута релігія має своє С.П.: в індуізмі це – Веди, в іудаїзмі – Тора, в ісламі – Коран і т.д. У християнстві С.П. вважається Біблія, до якої увійшли книги Старого (Ветхого) і Нового завітів. […]