Сангха

будд. (чернеча) громада, що об”єднується в рамках одного монастиря. Існували певні правила вступу в С.: відмова від сім”ї, касти, власності, прийняття обітниці цнотливості, безшлюбності, бриття волосся, носіння чернеч. одягу. Існував складний обряд посвяти в С. Членство в С. необов”язкове, але для тих, хто залишався,- обов”язкове виконання статуту С., який передбачав 10 основних, 250 заборонних і […]

Сатаністи

прихильники обожнення сил зла, поклоніння Сатані (Дияволу або Люциферу), які прийшли із стародавнього Іраку і набули особливого поширення в Європі в середні віки. Нині – послідовники одного з різновидів напіврелігійного руху, заснованого Е.О.Кроулі в кін. 19-поч. 20 ст. і реанімованого в 60-тих в Америці. За світоглядною суттю, типом об’єднання, формами діяльності С. дуже різноманітні. Найвідоміша […]

Свідки Єгови

одна з пізніх течій протестантизму, яка виникла в США в кінці 19 ст. У 1884 в штаті Пенсільванія зареєстровано її керівний орган – “Товариство Вартової башти, Біблії і Брошур”, яке очолювали Ч.Руссель (до 1916), Дж. Рутерфорд (1916-1942), Н.Кнорр (1942-1978), Ф.Франц (1978-1990). З 1990 президент “Товариства” М.Геншель. Біблійна хронологія, дослідження “знаків часу” – стрижень віровчення С.Є., […]

Світові релігії

означення тих монотеїстичних релігій, які в ході історичного розвитку подолали етно-національні межі й набули відкритості для всіх. Такими релігіями, поширеними серед кількох або багатьох народів, є християнство, іслам, буддизм. Для християнства, зокр., “нема іудея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої” (Гал., 3.28). Спільні риси С.р.: космополітичний характер, ідея рівності всіх […]

Світова воля

термін, який використовується деякими філософами для позначення якоїсь об’єктивно існуючої сутності всієї дійсності. Так, у Бьоме “безосновною” єдиною волею виступає Бог як творець світу. Шопенгауер розглядав С.в. як якусь річ в собі, безсвідому “реальність”, що знаходиться поза простором і часом і втілилася в багатоманітті неорганіч. і органіч. світу. М. Бердяєв, ввівши поняття “творча воля”, розумів […]

Світова гармонія

(від грецьк. harmonia – зв’язок, стрункість, співвимірність) – розуміння навколишнього світу як такого єдиного цілого, частини якого знаходяться між собою у відношенні співвимірності і узгодженості. Якщо античні філософи С.г. виводили в основному із самої природи речей, їх зв’язку і якостей, розглядали як організованість Космосу, що протистоїть хаосу, то середньовічна думка вважала її відображенням досконалості Бога. […]

Світова душа

реліг.-філос. термін для позначення динамічного духовного принципу, що містить в собі акти й реальності духовних субстанцій. В змістовному відношенні в понятті С.д. збігаються трансцендентний і іманентний моменти вітального процесу. Ідея С.д. є наслідком ідеї єдності світу. Поняття С.д. започатковується у Платона. В його діалозі “Тімей” воно мислиться як рушійна сила світу і як містище всіх […]

Світовий Дух

за релігійними уявленнями, особлива духовна сила, яка здатна творити, пізнавати й освячувати світ. Розуміється як принцип усього існуючого. Поняття про С.Д. зустрічається в Арістотеля та неоплатоників. У Гегеля С.Д. – це самозростання світовою історію. У християнстві С.Д. постає як третя іпостась Бога й окремо від інших іпостасей Св. Трійці не розглядається. Христокін Геннадій