ідейна течія, що виникла в США на поч. 20 ст. як реакція на ліберальні зміни в протестантській теології та зростання релігійного індиферентизму в суспільстві. Прихильники Ф. виступили з критикою будь-яких реліг. новацій та світських теорій, що здатні підірвати реліг. віру. Ініціювали прийняття в США в 20-х рр. законів, що забороняли викладання єволюційної теорії Ч.Дарвіна. У […]
способи, форми, наслідки впливу церкви (релігійних організацій) на суспільство, культуру, освіту, політику, певні суспільні групи, людину. Церква, як один з важливих компонентів реліг. Комплексу, нерозривно пов’язана з виконанням реліг. і нереліг. функцій. Церква постає як своєрідний провідник, організатор функціонального впливу релігії. Через систем норм, канонічного права санкцій церква постає важливим чинником інтеграції, згуртування віруючих, їх […]
(від лат. functio – виконання, завершення) – одна з категорій релігієзнавства, що характеризує способи рівень, напрям впливу реліг. на соціум, його структурні елементи, особистість. Реліг. як невід’ємний компонент соціальної системи виконує в ній декілька взаєпов’язаних функцій. В релігієзнавстві цю скупність Ф.р. прийнято позначати через поняття “соціальні Ф.р.”. Сумарний результат, наслідки, значущість впливу реліг. на життєдіяльність […]
одна з важливих сутністних характеристик релігії як суспільного феномена; постає як певна якісна визначеність, що відображає іманентні йому здатність і можливість (внутрішні й інституційні) задовольняти специфічні духовні потреби людини і соціуму, і реалізується через інтегративну сукупність певних функцій. Ф.р. є об’єктивно-суб’єктивною характеристикою її суспільної корисності (вартості) чи некорисності. Вона має певні рівні свого вияву: а) […]