Фідеїзм

(від лат. fides – віра) – філос концепція, що проголошує необхідність реліг. віри поряд із знанням і використовує його для обгрунтування релігії. Ф. властивий неотомізму, прагматизму, персоналізму, екзистенціалізму та ін. За уявленнями Ф. істинний, всеосяжний світогляд неможливий без релігійної віри, бо наука має справу лише з природними явищами і не може дати переконливі відповіді на […]

Філіокве

сформований вперше на Толедському церковному (не вселенському) соборі 589 додаток до христ. символу віри про сходження Святого Духа від Бога-Отця додаток “і від Бога-Сина” (лат. filioque – “і сина”). І хоча ІІ Вселенський собор (787) ухвалив формулу “Св. дух сходить від Отця”, навколо неї розгортається суперечка Риму і Константинополя, за якою – глибокі суперечки західноєвроп. […]

Філактерії

(від грецьк. phlakterion – охоронець) – шкіряні молитовні ремінці і дві коробочки, всередині яких – цитати з Біблії. Під час вранішньої молитви іудей прив’язує коробочки до лівої руки і до лоба (“І прив’яжи їх в знак на руку твою, і хай будуть вони пов’язкою над очами твоїми” – Вт 6.8). Ф. з’явились в 4 чи […]

Філон Александрійський

(бл. 25 до н.е. – бл.50 н.е.) – іудео-елліністич. філософ, творець методу алегоричного тлумачення Біблії. Вчення Ф. являє собою еклектичне поєднання іудаїзму з платонізмом, стоїцизмом та піфагореїзмом. Біблейський Бог тлумачиться ним як вище трансцендентне буття. Бог творить світ силою свого Слова-Логоса. Сутність Бога за Ф. абсолютно проста, а тому неосяжна для дискурсивного розуму, тут потрібен […]

Філософія релігії

розділ академічного релігієзнавства, в якому подається раціональне осмислення природи, сутності й сенсу релігійного феномена. Категорія Ф.р. охоплює дисциплінарні складники цієї галузі релігієзнавства – її метафізику, епістемологію та праксеологію. Ці останні репрезентовані, відповідно, такими проблемами, як ірраціонально-буттійні витоки віри в надприродне, людина і Бог, вічність і час, “ніщо” і абсолют тощо; гносеологічне релігійне відношення, проблема богопізнання, […]

Фінікійська релігія

загальна назва політеїстичних вірувань Фінікії ІІ-І тис. до н.е. Фінікійські боги забражувались у вигляді людини, бика чи іншої тварини, часто-густо – конічного каміння-фетиша і уособлювали сили природи. Хоча фінікійці жили біля моря, Ф.р. відображала побут їх предків – спочатку кочівників, потім – землеробів. Імена богів були, певно, табуйовані і дійшли до нас лише під загальними […]

Факір

(араб. fakr – бідняк) – 1) мусульманські мандрівні монахи, дервіші. Ф. ділились на ордени, вели аскетичний спосіб життя,давали обіт безшлюбності. Ф., що дотримувались настанов ісламу, називали Ба-шарра (“з законом”), а тих, які дозволяли в своїх поглядах вільнодумство – Бе-шарра (“без закону”). Крім того в Індії Ф.- общинний слуга, відправляючий ісламські обряди сільськогосподарського циклу; 2) Ф. […]

Фалічні культи

(від грецьк. phallos – чол. статевий орган) – віра в особливу силу статевого органу чоловіка, що символізує плодючисть природи. Зародились у дородовому сусп., згодом поширилися в Греції, Римі, країнах Азії. У Ф.к. віра в особливу силу чол. статевого органу відобразилася в магічних ритуальних діях – молитвах до фалоса, в поклонінні його зображенню, ритуальних танцях з […]

Фальковський Іван

(1762-1823) – український церковний діяч, вчений-просвітитель, письменник, педагог. Народився на Полтавщині. Освіту отримав у Київській академії та за кордоном. Після повернення на батьківщину (1783) викладав у Київській академії математику, поезію, риторику, філософію, богослов’я, іноземні мови тощо. Постригся в ченці (1786) під ім’ям Іриней, був архімандритом ряду укр. монастирів, ректором Київської академії (1803-1804). З 1807 – […]

Фанатизм релігійний

(від лат. fanaticus – шалений, відчайдушний) – доведена до крайньої міри відданість релігійним ідеям, прагнення неухильно дотримуватись їх у практичному житті, нетерпимість до інших вірувань та іновірців. Характерною особливістю Ф.р. є переважаність емоційного над раціональним. Типи фанатиків різні: від пасивно-споглядного, містичного до активно-екстремістського. Ф.р. проявляється в аскетизмі (як-от пустельництво), нав`язуванні своєї віри тощо. Крайнім виразом […]