течія в хасидизмі, біля витоків якої стояв раббин Шнеур Залман (1745-1813), абревіатура іврітських слів “мудрість”, “розум”, “пізнання”. Реліг.-філос. система Х. побудована на синтезі екзальтованого ірраціоналізму в хасидизмі Бешта та традиц. талмудичної вченості. Нащадки Шнеур Залмана оселилися в м.Любавіч (Білорусь) й заснували династію любавічських ребе. Центр Х. – у Нью-Йорку. Має послідовників в Україні. Єленський Віктор
одне із сектантських об”єднань в сучасному ісламі Близького сходу, лідером якого є Хабаші Абдулла Аль-Хірабі. Особливостями Х.т. є визнання того, що архангел Джебраїл передав пророку зміст Корану своїми словами, а тому Коран не є прямим словом Аллаха. Дозволяється просити допомогу у мертвих і визнається можливість спілкування з духами померлих шейхів. Згідно вчення Х.т., можна брати […]
(араб. – поломництво) – відвідання Мекки, один із головних обов’язків кожного мусульманина. Люди, що здійснили Х., користуються в мусульм. суспільстві особливою повагою, часто носять особливий одяг, наприклад зелену чалму. Х. здійснюється в перші десять днів місяця зу-ль-хиджжа і починається з семиразового обходу Кааби. Поломники цілують “чорний камінь” і п’ють воду із джерела Зам-зам. Лубський Володимир
(араб. – повідомлення) – розповідь про діяння і висловлювання Мухаммеда і його однодумців. Є 6 головних і багато другорядних збірок Х. Відібрані в 9-10 ст. богословами і визнані за справжні, Х. склали Суну. Лубський Володимир
(1889-1976) – німецький мислитель переважно екзистенціального ухилу. Один із найвпливовіших філософів 20 ст. На формування філос. поглядів Х. значний вплив мали ідеї Ріккерта, Брентано, неосхоластиків католицизму, пізніше – феноменологічні викладки Гуссерля та філос. антропологія Шелєра. Від екзистенціально поданої філософії через феноменологічну зануреність до положень фундаментальної онтології – такий непростий творчий шлях Х. В дослідницькій літературі […]
(араб. – спадкоємець, намісник) – духовний і світський глава теократичної мусульм. держави (халіфату). У ранньому ісламі, а потім і в сунітів голова мусульм. громади, який , вважалося, в деяких функціях заміняв померлого пророка Мухаммеда. Х. мали бути благочестивими людьми, що обирались громадою для того, щоб регулювати її життя згідно шаріату, слідкувати за виконанням настанов, заповіданих […]
(від грецьк. charisma – дар) – благодать, Божий дар, особлива сила, дарована апостолам Святим Духом в Єрусалимському храмі на п’ятидесятницю для подолання гріховності та досягнення спасіння. Любащенко Вікторія
1) ті, що вірять в отримання харизми у посейбічному житті через безпосереднє спілкування з Богом; 2) пієтичний рух в сучасн. християнстві, спрямований на пожвавлення реліг. життя, пошук нових форм культової практики (часто із застосуванням глосолалії). Охопив усі протест. течії, властивий католиц. (п’ятидесятники-католики), православ’ю (в США, Канаді). Поширений у багатьох країнах світу. Громади Х. існують в […]
(від давньоєвр. хасид – благочестивий): 1) Реліг.-містичний рух, що виник серед німецького єврейства під впливом хрестових походів, переслідувань, які сформували постійну готовність до страждань і мучеництва за віру. Носіїв ідеалу єврейськ. способу життя називали “хасидей Ашкеназ” – благочестиві з Німеччини. Розквіт цього руху припадає на 1150-1250 і пов’язаний з іменами Єлазара бен Єгуди з Вормса, […]