узагальнене означення сакральних будівель для відправлення культу. В кожній релігії храм має окрему назву: в християнстві – собор, костел, кірха; в ісламі – мечеть; в іудаїзмі – синагога; у буддизмі єдина назва відсутня. В усіх релігіях значення храму як цілого та його окремих складових полісемантично, він вважається місцем, де людина спілкується з Богом. Відмінне розуміння […]
місцеві правосл. свята, які відзначаються у дні освячення храму і в дні тих святих чи церк. подій, на честь яких побудований храм або додатковий вівтар. В одній парафії може відзначатися декілька Х.с. в залежності від кількості додаткових вівтарів у даному храмі. Х.с. були неробочими днями для цього поселення. Сапіга Василь
урочисте переміщення духовенства і віруючих з хоругвами, іконами та ін. святинями правосл. церкви, яке покликане посилити емоційн. вплив релігії на людей. Х.х. бувають звичайні, що проводяться у дні реліг. свят, і надзвичайні, які проводяться в особливо важливих випадках. Колодний Анатолій
предмет релігійного культу, який наділяється особливою магічною силою. У христ. є священним символом, а в катол. правосл. та лютер. – й об’єктом поклоніння. Церк. традиція зв’язує це поклоніння зі смертю Ісуса Христа на Х., освяченням останнього кров’ю Сина Божого. Х. шанувався у багатьох народів задовго до появи христ. релігії, зокрема, у Старод. Єгипті, Півд. Америці, […]
1) відправлення христ. обряду хрещення, що знаменує прилучення людини до церкви; 2) сімейна урочистість з приводу хрещення. Х. перебувають у тісному зв’язку з народною традицією відзначати народження дитини. Реліг. обряд Х. увібрав у себе дуже багато повір’їв і охоронних ритуалів з родових культів. Колодний Анатолій
в християнстві так називається символ. зображення рухами руки хреста на собі або ж на іншій людині, речі тощо. В православ’ї Х.з. здійснюється трьома пальцями – великим, вказівним і середнім, складеними разом (в щипочку), що символізує три іпостасі Божі. Старообрядці використовують лише двоперстя (вказівний і середній пальці), що символізує у них подвійну природу Ісуса Христа – […]
загарбницькі війни зах. європ. правлячих класів на Бл. Сході 11-13 ст. під гаслом звільнення від “невірних” “Гроба Господнього” і “Святої Землі” – Палестини. Пізніше – війни німецьк. феодалів проти слов”ян та ін. народів 12-13 ст. а також каральні експедиції Лівонського і Тевтонського орденів 13-15 ст. під приводом викорінення єресей, проти учасників визвольних рухів (альбігойські, гуситські […]
учасники хрестових походів 11-12 ст. На одязі Х. був нашитий хрест – символ даної ними обітниці брати участь в поході за звільнення “святої землі” від “невірних”. Звідси й пішла їх назва. Колодний Анатолій
особи, чоловік і жінка, які під час здійснення обряду хрещення новонародженого у православ’ї ручаються за віру охрещеного. Х., х. повинні бути повнолітніми і віруючими християнами. Сапіга Василь
христ. таїнство, яке чиниться служителями культу при прийнятті людини в лоно церкви. Оскільки люди, за твердженнями церкви, народжуються ураженими першородним гріхом, Х. має зняти його, відкрити їм шлях до спасіння. В ритуалі Х., започаткування якого євангелія пов’язують з іменем Іоана Хрестителя, в різних христ. деномінаціях є певні відмінності: у правосл. хрестять новонароджених триразовим зануренням у […]