Хіджаб

(араб. – покривало, завіса) – арабська назва будь-якого жіночого вуличного одягу, що скриває фігуру і обличчя, а також приписи про обов’язкове його носіння, яке за традицією сходить до Корану. Цей звичай, що має доісламське походження, став засобом ствердження принизливого, залежного стану жінки у мусульманському світі. Лубський Володимир

Хіджра

(араб. – переселення) – переїзд пророка Мухаммеда із Мекки в Медину. З середини 7 ст. ця дата прийнята початковою точкою мусульманського відліку років, що ведеться й до цього часу за місячним календарем. Лубський Володимир

Хіліазм

(від. грецьк. chilioi, лат. millenium – досл. тисяча) – тисячолітнє Царство Боже на Землі та вчення про нього. Ідея Х. базується на провіщеній бібл. пророками ідеї земного царювання Месії. У христ-ві Х. – тисячолітнє царювання Ісуса Христа, яке встановиться з його другим пришестям, обітниця про що міститься у текстах Нов. завіту. Термін “Х.” належить більш […]

Хінаяна

(санскр. – “мала колісниця”, або “вузький шлях” спасіння) -один з основних напрямів буддизму, що оформився внаслідок розколу останнього в І ст.н.е. Визначальний акцент у вченні Х. робиться на особистому спасінні, на власних зусиллях віруючих для звільнення від уз сансари. Послідовники Х. відмовляються від всього мирського, вважаючи, що досягнути святості та нірвани можна лише через чернецтво, […]

Хіротонія

(від грецьк. cheirotonia – букв. голосування шляхом підняття рук) – християнський обряд зведення в сан священнослужителя (диякона, священика, єпископа). В правол. і катол. розглядається як таїнство, в ході якого, за вченням церкви, через покладання рук вищої за рангом духовної особи на голову посвячуваного останньому чудесним способом передається Божа благодать. У протест. церквах рукопокладаються пресвітери, диякони […]

Хіротосія

(від грецьк. chierotosia – букв. схвалення жестом рук) – обряд посвячення в читця, співака, іподиякона та ін. церковнослужителі, що готуються прийняти в майбутньому священницький сан. На відміну від хіротонії Х. таїнством не вважається. Філоненко Микола

ХаБаД

течія в хасидизмі, біля витоків якої стояв раббин Шнеур Залман (1745-1813), абревіатура іврітських слів “мудрість”, “розум”, “пізнання”. Реліг.-філос. система Х. побудована на синтезі екзальтованого ірраціоналізму в хасидизмі Бешта та традиц. талмудичної вченості. Нащадки Шнеур Залмана оселилися в м.Любавіч (Білорусь) й заснували династію любавічських ребе. Центр Х. – у Нью-Йорку. Має послідовників в Україні. Єленський Віктор

Хабаші течія

одне із сектантських об”єднань в сучасному ісламі Близького сходу, лідером якого є Хабаші Абдулла Аль-Хірабі. Особливостями Х.т. є визнання того, що архангел Джебраїл передав пророку зміст Корану своїми словами, а тому Коран не є прямим словом Аллаха. Дозволяється просити допомогу у мертвих і визнається можливість спілкування з духами померлих шейхів. Згідно вчення Х.т., можна брати […]