Чорнокнижництво

аспект магії, зокрема чорної, шкідливої. Бере витоки в архаїчному суспільстві й поширюється в Стародавньому світі: збереглися папіруси з шкідницькими заклинаннями; в культурному шарі римських міст 4 ст. до н.е. знайдено “шкідливі таблички”, що вміщували магічні формули, за допомогою яких на ворогів насилалися хвороби, німота і навіть смерть. В Середні віки звинувачення в Ч. було підставою […]

Чорт

образ народної демонології, що уособлює негативні, ворожі сили людини. Образ Ч. дохристиянського походження, але зазнав сильного впливу християнських уявлень про диявола. Постає одночасно зооморфною і антропоморфною істотою. Звірину природу видають вовна, ріжки, рило, ратиці, хвіст. Перебування Ч. асоціюється з млином, руїнами, болотами, перехрестями доріг. Постійним місцем перебування вважається пекло. Може перекидатись на тварин (найчастіше чорного […]

Чотки

намистини (дерев’яні, скляні, кістяні, янтарні тощо), нанизані на шнурівку або з’єднані одна з одною гачками; призначені для відрахування молитов і поклонів. правосл. користуються лише ченці і черниці. Запроваджені в 4 ст. засновником одного з перших християнських монастирів Пахомієм Великим для неграмотних ченців. Колектив Релігієзнавчого Словника