Йога

(санскр., досл. “з”єднання, роздуми, споглядання”) – в індійській традиції один з шести ортодоксальних (брахманських) напрямів, який розробив систему послідовного очищення і просвітлення розуму, а також комплекс практичних вправ для досягнення стану “звільнення” душі від “пут” матерії, тіла. Витоки Й. сягають ведичної ідеї про можливість людини через специфічну аскетичну практику оволодіти притаманними їй надприродними здібностями. Засновником класичної Й. вважається Патанджалі (біля 2 ст. до н.е.). В залежності від особливостей йогіна, система Й. передбачає три шляхи до “звільнення”, а саме: шлях пізнання (джняна-Й.), реліг. любові (бхакті-Й.) і активної дії (карма-Й.). Два головних аспекти Й. – аскетизм і споглядання – в тій чи іншій мірі визнавалися всіма напрямами давньоінд. традиції, крім мімансів і чарваків. Найбільш визначними представниками Й. в новий і новітній час були: Вівекананда, Ауробіндо Гхош, Йогананда. Савіна Ірина