(санскр., досл. “з”єднання, роздуми, споглядання”) – в індійській традиції один з шести ортодоксальних (брахманських) напрямів, який розробив систему послідовного очищення і просвітлення розуму, а також комплекс практичних вправ для досягнення стану “звільнення” душі від “пут” матерії, тіла. Витоки Й. сягають ведичної ідеї про можливість людини через специфічну аскетичну практику оволодіти притаманними їй надприродними здібностями. Засновником класичної Й. вважається Патанджалі (біля 2 ст. до н.е.). В залежності від особливостей йогіна, система Й. передбачає три шляхи до “звільнення”, а саме: шлях пізнання (джняна-Й.), реліг. любові (бхакті-Й.) і активної дії (карма-Й.). Два головних аспекти Й. – аскетизм і споглядання – в тій чи іншій мірі визнавалися всіма напрямами давньоінд. традиції, крім мімансів і чарваків. Найбільш визначними представниками Й. в новий і новітній час були: Вівекананда, Ауробіндо Гхош, Йогананда. Савіна Ірина

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.