Кальвін Жан

(1509-1564) – один з діячів Реформації, засновник кальвінізму. Народився у Франції, освіту здобув у найкращих університетах Парижа та Орлеана, перебував під впливом ідей християнського гуманізму. Від 1534 бере участь у Реформації, від переслідувань змушений втікати до Швейцарії. Тут у 1536 з’являється його основна праця “Настановлення християнської віри” (остаточна редакція – від 1559), яка теологічно обгрунтувала Реформацію. Поруч з традиційними богословськими положеннями протестантизму К. зосереджував увагу на вченні про абсолютний характер провіденціалізму та мирський аскетизм, сакралізував трудову діяльність як форму служіння Богові, обгрунтував вищість духовної влади над світською, а також необхідність організаційної будови церкви як союзу самоуправних громад. Від 1541 К. розпочинає активну реформаторську діяльність у Женеві, водночас відбувається еволюція його поглядів до догматизму і крайньої нетерпимості щодо ідейних та політичних опонентів. У 1553 за звинуваченням в антитринітаризмі в Женеві було страчено М.Сервета, а вже до 1555 за наказом К. було фізично знищено або вигнано з міста всю опозицію. Насаджуючи жорстокий диктат і контроль церкви у всіх сферах життєдіяльності городян, К. перетворює Женеву на притулок для переслідуваних протестантів з усієї Європи, у 1559 засновує тут протестантський університет, місто стає духовним центром протестантизму. Кочан Наталія