церковний округ, який від часів запровадження християнства й до середини 15 ст. об’єднував усі христ. громади, парафії, єпархії, керував церковними, монастирськими справами, здійснював канонічний контроль над всім духовним життям в Київській Русі. К.м. перебувала в юрисдикції Константинопольського патріарха, влада якого щодо неї обмежувалася поставленням митрополита-грека. Єдиної точки зору на те, хто був першим митрополитом К.м., немає: називають Леонтія, Михайла. Постійна жива ідея самоврядності і самочинності церкви в Руси-Україні вимагала поставлення митрополитів русинів-українців проти волі Константинопольського патріарха. Саме через це не раз доходило до зірвання церковних зв’язків між Києвом і Візантією. У період до розподілу К.м. на Київську і Московську (1458) було немало митрополитів русинів-українців. Серед них – Іларіон, Єфрем, Клим Смолятич, Петро Акерович, Кирило ІІ, Петро Угровський та ін. У другій пол. 12 ст. церковне управління набуло чіткої митрополичої структури: до складу К.м. входили єпархії – Галицька, Перемиська (Червенська), Угрівська (Холмська), Володимиро-Волинська, Туровська (Пінська), Юр’ївська, Білгородська, Чернігівська (Брянська), Рязанська, Володимиро-Суздальська. Після золотоординської навали і знищення Києва митрополича кафедра, офіційно залишаючись Київською, переміщається на північ до Володимира на Клязьмі, Москви, які стають фактичними містами осідку К.м. В умовах польсько-литовського володіння українськими землями київські митрополити стали призначатися королем, який за патрональним правом роздавав “столиці духовні і хліби духовні”. На митрополичу і єпископські кафедри потрапляли особи, далекі від церковного покликання, які, користуючись королівським покровительством, збагачувалися за рахунок церкви. В 16 ст. К.м. була в занепаді, дезорганізована і деморалізована, що й привело згодом до Берестейської унії. Період відновлення, розквіту і посилення авторитету К.м. у вселенському православ’ї пов’язаний з ім’ям її видатного митрополита Петра Могили (1532-1547). Після підпорядкування К.м. Московській патріархії (1686) першу було поступово зліквідовано. К.м. перетворено в рядову єпархію Російської православної церкви, церковне життя в Україні уніфікувалося за московськими зразками, денаціоналізувалося, зросійщувалося. Яроцький Петро

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.