природна і суспільна істота, яка є продуктом розвитку матеріального світу і, водночас, суб’єктом історичної творчості та культури. Специфічні атрибути Л. – її практично-перетворювальна діяльність, суспільні відносини і свідомість як система вироблених знань, закріплених у мові. Вирішальним кроком у розвитку Л. як особистості стало виділення індивіда із жорстко регламентованих зв’язків родової общини – передумова вибору певних орієнатцій, цілей і завдань, її самоусвідомлення. Л. – предмет вчення багатьох наук, у т.ч. філософії і релігієзнавства. За часів античності вона первісно розглядалася як мікрокосм, що губиться у стихіях всесвітньої субстанції. З часом привертає увагу софістів (Протагор: “Людина є мірою всіх речей”), представників платонівсько-арістотелівської метафізики, гностицизму та біблійної антропології, але протягом століть усвідомлюється як осереддя суперечностей між тілом і духом. І лише з часів Відродження намічається розуміння людини як автономної істоти, яка має здатність до самовизначення. У новоєвропейську добу шлях розвитку уявлень про Л. пов’язаний із багатьма визначними іменами, зокрема Піко делла Мірандоли, Б.Франкліна, Й.Гердера, Р.Декарта, І.Канта, Г.В.Ф.Гегеля, К.Маркса, М.Шелера. Л. в контексті релігійної віри і вільнодумства – головна проблема академічного релігієзнавства. Йдеться, передусім, про соціумні основи релігії та її смисложиттєві значення для Л. – фундаментальні питання, на які покликане дати відповідь релігієзнавство, його філософія релігії. Питання суспільно-історичного розвитку Л. і соціалізації особи є стрижневим при вирішенні проблеми продукування і відтворення релігії. Людиномірністю пронизана історія релігії, релігієзнавча соціологія і психологія, етика і епістемологія, зрештою – проблема свободи совісті, вибору між релігією і вільнодумством. У свою чергу успіхами наукового знання про Л., особливо здобутками філософської антропології у її різних напрямах, зумовлене розв’язання проблем академічного релігієзнавства. В релігії проблема Л. найбільш тісно пов’язана з феноменом уособлення надприродного, егоцентризмом релігійного відношення, прагматичною орієнтованістю культових дій. Кобелянська Лариса

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

Закон про секти. Українська Асоціація Релігієзнавців реагує на проєкт закону.
1

Лист-звернення УАР  Інформаційний простір України збурила новина про те, що Комітет Верховної Ради з питань соціальної політики та ...
Read More
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
ДЕРЖАВА І ЦЕРКВА В НОВІТНІЙ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ. Збірник наукових статей Випуск VІІ
0

«ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНIЙ ЦЕРКВI В УКРАЇНІ»: СТРУКТУРУВАННЯ ПРОСТОРУ ВІДНОСИН ДЕРЖАВИ Й ЦЕРКВИ. ...
Read More
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
Від пророцтв у релігії до прогнозування в релігієзнавстві: історія, теорія, перспективи
0

ВСТУП ГЛАВА 1. Проблема майбутнього у філософсько-релігієзнавчому дискурсі ГЛАВА 2. Релігійні концепції майбутнього як об’єкт аналізу ГЛАВА 3. ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.


Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669

Notice: ob_end_flush(): failed to send buffer of zlib output compression (1) in /home/uars/web/ure-online.info/public_html/wp-includes/functions.php on line 4669