(від грецьк. mageia – чаклунство) – віра в можливість впливу на довколишній світ через надприродне – фетишів, духів і т.п. шляхом чаклунського дійства. Сплав релігійної свідомості і дії, перевернутий практично-духовний спосіб оволодіння світом за допомогою закликань, жертвоприношень, обрядів, табу, ритуальних піснеспівів тощо. В цьому відношенні М. – зародкова форма релігійного культу. Виникає в умовах первіснообщинного суспільства як компонент формованого релігійного феномена. Відповідно до змісту ранніх релігійних уявлень М. була фетишистською, тотемістичною, анімімстичною та демоністичною; у комплексі “чуттєво- надчуттєвого” освоєння природи – контактною, в демоністичному комплексі – символічною; у функціональному відношенні – мисливською, лікувальною, любовною, лиходійною і т.п. Елементи первісної магії у трансформованому вигляді збереглися в усіх сучасних релігіях. В середні віки чаклунство було поширене у вигляді чорної (за допомогою пекельних сил) і білої (за допомогою небесних сил) М. Лобовик Борис

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.