аграрно-магіч. свято давніх славян, приурочене зустрічі весни. Відзначається на тижні, який передує передпасхальному посту. Дні М. мали традиц. назви: понеділок – зустріч, вівторок – загравання, середа – ласощі, четвер – гуляння, п’ятниця – тещина вечірка, субота – вдовицині посиденьки, неділя – проводи. Обряди М. орієнтовані на “сприяння” приходу весни, “посилення” Сонця (поїдання круглих, що символізують Сонце, млинців, запалювання колеса та ін.), на забезпечення достатку, доброго врожаю, приплоду домашніх тварин. Обряди останнього дня пов’язані з культом предків і спрямовані на одержання їх допомоги в господарстві. У різних слов’янських народів і в різних місцевостях М. має свої звичаї і обряди. Незважаючи на всі спроби церкви пристосувати М. до християн. святк. календаря, в Україні її завжди відзначали як народне свято. Колодний Анатолій

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.