душа дівчини, що померла наглою смертю, найчастіше – утоплениці. Образ малодосліджений. Варіант назви “навки” вказує на належність М. до потойбічного світу. У білорусів Полісся й нині існує повір’я, що М. (русалкою) стає будь-яка жінка, що померла на свято Русалій. З М. також тісно пов’язані потерчата – душі мертвонароджених дітей або тих, що померли одразу після народження. Етимологія слова “потерчата” вказує на те, що це втрачені діти (пор. старослов. “потеря”). Не даремно у святі русалій брали участь лише дорослі жінки (молодиці), дівчата до цих обрядів не допускалися. Вірогідно, давніше це було поминальне свято жінок, які втратили дітей. На це також вказують жертвопринесення цього дня – полотно, рушники, сорочки. М., як і русалки, є польові, гірські, річкові (“берегині”). Лозко Галина
No Comment
You can post first response comment.