опозиційна щодо патріаршої церкви течія в рос. православ’ї, яка виникла весною 1922. Причина О. – неприйняття частиною єпископату і духовенства РПЦ негативного ставлення патріарха Тихона та його прибічників до радянської влади. У квітні 1923 обновленці провели Собор, який схвалив перетворення у країні, позбавив патріарха Тихона сану. В Україну О. рух проник влітку 1922. Партійні органи, ДПУ сприяли насильному захопленню храмів, утискували духовенство патріаршої орієнтації. У жовтні 1923 у Харкові Собор проголосив творення Української синодальної церкви, діяльність якої контролювалася ДПУ. У 1925-1926 О. досягло свого апогею. Проте відчутних успіхів у бротьбі з патріаршою церквою рух не досяг, внаслідок чого наступила криза. Припинило існування у 1946 разом із смертю її лідера О.Введенського. Пащенко Володимир

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

You may also like

РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
РЕЛІГІЙНІ ІДЕНТИЧНОСТІ В ЇХ СУТНОСТІ І КОНФЕСІЙНИХ ВИЯВАХ: український контекст
0

ВСТУП (Л. Филипович) Частина 1. РЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ В ЇЇ РЕЛІГІЄЗНАВЧОМУ ОСМИСЛЕННІ Розділ перший. РЕЛІГІЙНА ТА КОНФЕСІЙНА ІДЕНТИЧНОСТІ: СПІВВІДНОШЕННЯ ...
Read More

No Comment

You can post first response comment.

Leave A Comment

Please enter your name. Please enter an valid email address. Please enter a message.

Дякуємо!

Тепер редактори знають.