Отто Рудольф

(1869-1937) – нім. протест. теолог і філософ релігії. Автор досить впливової в 20 ст. концепції витлумачення релігії. О. пропонує брати до уваги лише ірраціональну сторону релігії, нехтуючи всім раціональним і спекулятивним, що є в ній. Глибинною сутністю релігії О. вважає нумінозне (невимовне). Останнє проявляється в двох формах. Йдеться про таїнство, містерію жаху,- misterium tremendum, що являє собою безпричинний, ні на чому не оснований страх людини перед таємницею трансцендентного. З іншого боку, мова йде про відчуття тривоги що випливає з таїнства відпадення. Відчуття тривоги, на відміну від містерії жаху, викликає захопленість людини таємницею розгортання буття у всій його досконалості і повноті. Де відсутні означені переживання, там відсутньою є істинна релігія. Про наявність реліг. досвіду, за О., можна стверджувати лише тоді, коли в іраціональному пориві божественної могутності зливаються в одне ціле містерія жаху і відчуття тривоги. Бог в концепції релігії О. не є ідеєю, не є онтологічним чи моральним поняттям,- це страшенна міць, могутність, що являє себе в гніві. Його праці: “Священне. Про ірраціональне в ідеї божественного і його відношення до раціонального” (1917); “Статті про Нумінозне” (1923); “Східний і західний містицизм” (1926); “Царство Боже і Син Людський” (1934); “Свобода і необхідність” (1940). Сарапін Олександр