Штраус Д.Ф.

(27.I. 1808- 8.II. 1874) – німец. філософ, теолог, історик християнства, в початковий період належав до Тюбінгенської школи. Основні праці “Життя Ісуса”(1835), “Стара та нова віра”(1872). Не заперечуючи історичності Ісуса Христа, Ш. прийшов висновку про історичну недостовірність та міфічний характер євангельських розповідей про його життя, діяльность і сотворені чудеса. Його праця: “Життя Ісуса” (1835), “Стара та […]

Штраус Давид Фрідріх

(27.I. 1808- 8.II. 1874) – німец. філософ, теолог, історик християнства, в початковий період належав до Тюбінгенської школи. Основні праці “Життя Ісуса”(1835), “Стара та нова віра”(1872). Не заперечуючи історичності Ісуса Христа, Ш. прийшов висновку про історичну недостовірність та міфічний характер євангельських розповідей про його життя, діяльность і сотворені чудеса. Його праця: “Життя Ісуса” (1835), “Стара та […]

Штундизм

( від нім. Die Stunde – година) – пієтична течія в протестантизмі, виникла на поч. 17 ст. в Німеччині і Голандії. Адепти Ш. наполягали на посиленні реліг. почуття, відновленні ідеалів ранньохристиян. братерського життя, сповідували соціальн. утопізм. У 19 ст. поширився серед іноземців-колоністів в Україні, активізувавши тут опозиційні православ’ю раціоналіст.-єретичні рухи, близькі духоборству і молоканству. Еволюціонував […]

Шулхап-Арух

(від. давньоєвр. – “накритий стіл”) – один з найбільш авторитетних приписів Талмуду, складений рабином Йосифом Каро в срд. 16 ст. Містить правила богослужіння, проведення свят, дотримання ритуалів санітарно-гігієнічного характеру, а також приписи, що регулують сфери сімейного та громадянського права. Єленський Віктор

Шумеро-Вавілонська релігія

релігія народів, що у ІІІ-І тис. до н.е. населяли долини рік Тигр та Євфрат (Месопотамія) – шумерів, вавілонян, асирійців. У ранній період представлена пантеоном богів, які були покровителями окремих об’єднань. Найвідоміші Енліль, покровитель м.Ніппура, Енкі, бог м.Ереду, Ан та Інанна, боги м.Урук, Нанна (Ур), Нінгірсу (Лагаш). Поступово виділяються 6 богів – Енліль, Енкі, Ан, Інанна, […]

Щедрівки

величальні укр. нар. обрядово-звичаєві пісні, що їх виконують під Новий рік. За змістом і формою Щ. дуже близькі до колядок. Сапіга Василь

Ювілейні (святі) роки

періодично відзначувані катол. церквою ювілейні урочистості: спочатку (з 1300) кожні 100 років, згодом – кожні 50, а потім – кожні 33 (на спомин про земне життя Ісуса Христа). Зрештою, папа Павло ІІ в 1470 запровадив святкування Ю.р. кожні 25 р., щоб кожне покоління брало участь у церк. ювілеї. Ця традиція зберіглася: Ю.р. оголошувалися 1900, 1950 […]

Ювілейні роки

періодично відзначувані катол. церквою ювілейні урочистості: спочатку (з 1300) кожні 100 років, згодом – кожні 50, а потім – кожні 33 (на спомин про земне життя Ісуса Христа). Зрештою, папа Павло ІІ в 1470 запровадив святкування Ю.р. кожні 25 р., щоб кожне покоління брало участь у церк. ювілеї. Ця традиція зберіглася: Ю.р. оголошувалися 1900, 1950 […]

Юм Девід

(1711 – 1776) – британський філософ, історик, економіст і публіцист. Філос. освіту здобув у Франції. Своєрідним лейтмотивом філософії Ю. є всеохоплюючий скептицизм. Всі проблеми, пов”язані з об”єктивною реальністю підлягають у нього скептичному розгляду. Зокрема, поняття субстанція, на думку мислителя, – лише фікція нашої уяви. При цьому Ю. відкидав не лише субстанцію тілесну; навіть духовна субстанція […]

Юнг Карл-Густав

(1875-1961) – швейц. психіатр, психолог, філософ і культуролог. Засновник цюріхської психоаналітичної школи, т.зв. аналітичної психології. В свій час був прихильником Фрейда, але розійшовся з ним у поглядах на роль сексуального чинника в психічному житті людини і на природу несвідомого. Останнє у Ю. не обмежене діяльністю індивіда, воно мислиться як акумуляція загальнолюдського досвіду. Звідси й основний […]